Активісти та представники влади обговорили тему «Безпека в громаді» в Донецькій та Луганській областях

Дата публікації: 08.02.2021

1 та 2 лютого 2020 року відбулися круглі столи «Потенціал для співпраці ОГС та місцевої влади у Донецькій та Луганській областях» за підсумками дослідження Місцевого індексу прав людини  у сфері «Безпека в громаді».

Громади, у яких проводився моніторинг у Донецькій області: Краматорськ, Слов’янськ, Дружківка, Волноваха, Бахмут, Маріуполь.

Громади, у яких проводився моніторинг у Луганській області: Щастя, Красноріченське, Новоайдар, Новопсков, Лисичанськ, Рубіжне, Сєвєродонецьк, Кремінна, Станиця-Луганська. 

Дослідження проводилося у межах проєкту «Посилення експертного потенціалу ОГС Донецької та Луганської областей для здійснення моніторингу доступу до правосуддя та безпеки на місцевому та обласному рівнях», що реалізовується ГС «Мережа правового розвитку» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу, а також урядів Данії, Швейцарії, Швеції та Королівства Нідерландів.

Упродовж 2020 року ініціативні мешканці досліджували ситуацію у різних сферах життя своїх громад із використанням інструментарію Місцевого індексу прав людини. Це дослідження зокрема дозволяє побачити реальну картину сильних та слабких сторін щодо безпеки мешканців підконтрольних уряду України територій Донецької та Луганської областей. Кожен звіт містить конкретні рекомендації із вдосконалення ситуації у громаді, де проводилося дослідження.

Євген Полтенко, керівник проєкту, виконавчий директор ГС «Мережа правового розвитку»

«Із 2020 року місцеве самоврядування стало суб’єктом, що безпосередньо впливає на добробут громади та її мешканців. Органи місцевого самоврядування тепер також відповідають за реалізацію національних та міжнародних зобов’язань щодо дотримання соціально-економічних прав громадян на рівні з центральним урядом. 

З появою нових повноважень та ресурсів для їх реалізації очевидною є необхідність громадського контролю за ефективністю діяльністю місцевої влади як у питаннях дотримання прав мешканців, так і використання ресурсів громади. 

Проєкт «Посилення експертного потенціалу ОГС Донецької та Луганської областей для здійснення моніторингу доступу до правосуддя та безпеки на місцевому та обласному рівнях» спрямований на визначення об’єктивного стану впровадження реформи адміністративно-територіального устрою та організації місцевого самоврядування (децентралізації) у ракурсі позитивних зобов’язань органів місцевого самоврядування (ОМС) із дотримання прав людини на рівні громад. 

За результатами проєкту  вдалося визначити реальний стан роботи ОМС у соціальній та безпековій сфері та сфері доступу до правосуддя у 15 громадах Донецької та Луганської областей».

Тарас Щербатюк, експерт проєкту, керівник Черкаської приймальні УГСПЛ розповів, що включає в себе Місцевий індекс прав людини:

«Місцевий індекс прав людини (МІПЛ) – моніторинговий інструмент, що дозволяє проілюструвати впровадження реформ на місцевому рівні через підхід, що заснований на правах людини.

Дев’ять напрямів Місцевого індексу прав людини пропонують, свого роду, мапу забезпечення громадою прав людини та демонструють перспективи та виклики запроваджених реформ. Від безпечного середовища та належного водопостачання, до здійснення демократії участі та якості наданих адміністративних послуг».

Для легшого сприйняття, була створена піраміда потреб громади. 

Навіщо Місцевий індекс прав людини місцевому самоврядуванню:

• аналіз допомагає визначити позитивні та негативні практики своєї роботи у сфері дотримання прав людини;
• отримати якісний зріз стану дотримання прав людини у громаді;
• налагодити спільну роботу з представниками громадськості (в першу чергу з вразливими групами населення);
• отримати рекомендації щодо поліпшення діяльності роботи у сфері дотримання прав людини;
• інструмент дозволяє проводити самооцінку своєї роботи, що створює можливість оперативно реагувати на потреби населення;
• підвищити рейтинг розвитку потенціалу громади серед донорів технічної допомоги;
• отримати національну відзнаку «Громада дружня до прав людини».

Напрями моніторингу:

• гідний рівень життя;
• соціальний захист для вразливих категорій;
• безпека громади;
• доступ до правосуддя.

Узагальнені результати моніторингу в Донецькій обл. (у відсотках до максимально можливої кількості балів за напрямом)  

Узагальнені результати моніторингу в Луганській обл. (у відсотках до максимально можливої кількості балів за напрямом)  

Наталія Єсіна, експертка проєкту, виконавча директорка Північної правозахисної групи (Суми) – про те, як саме відбувалося дослідження та які висновки отримали монітори: 

«Під час проведення моніторингу за методологією МІПЛ здійснювався аналіз чинних місцевих програм та заходів у сфері безпеки громад, взаємодії місцевої влади з поліцією та іншими безпековими службами, мешканцями громади.

Підсумковий аналіз показав, що жодна з 15 громад Луганської та Донецької областей не набрала максимальну кількість балів (шість) за цим напрямом.

Якщо порівнювати області, то варто відзначити, що рівень організації безпеки у Донецькій області вищий, ніж у Луганській. Однак, різниця у кількості набраних балів більше зумовлена статусом населених пунктів та їхнім розміром.

У великих містах, містах районного значення робота у сфері безпеки організована більш системно та комплексно. Органами місцевого самоврядування прийнято місцеві цільові програми із забезпеченням громадського порядку та громадської безпеки. Водночас в об’єднаних територіальних громадах здебільшого відсутні цільові програми з безпеки та не налагоджена ефективна і, що критично важливо, системна співпраця з безпековими органами (поліцією, підрозділами Державної служби з надзвичайних ситуацій України). Є прогалини у правопросвітницькій роботі з населенням щодо поводження у надзвичайних ситуаціях та відсутні плани евакуації населення. 

Варто також відзначити, що по 2 громади в Донецькій (Бахмут, Волноваха) та Луганській (Сєвєродонецьк, Красноріченське) області не набрали жодного балу за цим напрямом. Ситуація у цих громадах у сфері безпеки об’єктивно надзвичайно складна та потребує втручання громадськості у вирішенні наявних проблем».

Оцінка роботи органів місцевого самоврядування Донецької та Луганської областей за напрямом «Безпека громади»

Особливості оцінювання діяльності органів місцевого самоврядування та узагальнені рекомендації за напрямом «Безпека громади»:

Аналіз показав, що у семи громадах існують місцеві цільові програми з підвищення рівня громадської безпеки та правопорядку. Так, у Лисичанську дієвою є «Міська програма профілактики злочинності». Програма має фінансування, забезпечує співпрацю ОМС, поліції, громадськості. Крім того, відбуваються засідання з контролю за реалізацією цієї програми, про що також наявна інформація у відкритих джерелах. У Маріуполі як приклад дієвої програми за цим напрямом можна відзначити програму «Безпечне місто» на 2018-2022 роки. 

В інших громадах прийнято програми, які регулюють одну зі сфер безпеки або впроваджують окремі заходи із забезпечення правопорядку та безпеки, працюють робочі групи з питань безпеки (як у Щасті та Сєвєродонецьку). Так, у Станиці Луганській у вересні 2020 р. профінансовано послуги пожежних і рятувальних служб із проведення лекцій, практичних занять, семінарів на протипожежну тематику. Зустрічаються випадки, коли заходи з безпеки є складовою частиною інших програм у громадах. Таким прикладом є програми соціально-економічного та культурного розвитку громади, серед питань якої є і питання безпеки. Так, у Кремінній складовою програми є напрямок «Заходи громадського порядку та безпеки, заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха». Є випадки продовження строків раніше чинних програм (Новопсковська громада). Але у цих випадках монітори не мали можливості оцінити дієвість програмних заходів, що призводило до незарахування балів за цим індикатором.

Досить цікавий випадок при оцінюванні даного індикатору виник у Волновасі, де діє Волноваська військово-цивільна адміністрація. Моніторинг показав, що більшість програм прийняті та діють на рівні Волноваського району. У цьому випадку монітори не оцінювали програми та заходи районного масштабу, оскільки було неможливо оцінити їх вплив безпосередньо на мешканців міста.

Базові рекомендації у сфері безпеки:

1. проведення аналізу стану безпеки у громадах;
2. ухвалення цільових програм у сфері безпеки або подовження строків чинних програм;
3. налагодження співпраці місцевої влади та безпекових органів;
4. розробка та впровадження інформаційно-просвітницьких кампаній у сфері безпеки.

Валерій Радченко, заступник міського голови м. Краматорськ поділився власними враженнями від презентованої моніторами інформації та розповів про пріоритетні напрями розвитку міста: 

«Для міста Краматорськ приємно, що був проведений такий моніторинг, ми зацікавлені у співпраці та готові до зустрічі з моніторами. У нашого міста зараз є два головних напрямки розвитку: це комфортність проживання та безпековий напрям. Звичайно, питання безпеки – на першому місці. З минулого року  в тестовому режимі запущений ситуаційний центр, у якому збирається та аналізується вся інформація від громадян. 

Також ми тісно співпрацюємо з поліцією. Однією з ініціатив, над якою ми спільно працюємо, є ініціатива «Безпечний будинок». Безпосередньо я буду відповідати за впровадження програми «Безпечне місто». Як бачите, ми маємо багато корисних ініціатив, але й багато викликів для їх втілення. 

Наприклад, маємо камери відеоспостереження. Це дуже добре. Але ми хочемо з їх допомоги не лише з’ясовувати, що сталося та працювати з наслідками, а й діяти на випередження правопорушень. Для цього потрібне надсучасне програмне забезпечення. Це дуже коштовно, але це необхідно, і ми будемо шукати можливість втілити ці ініціативи в нашому місті». 

Яна Якуніна, моніторка проєкту в м. Лисичанськ розповіла про основні виклики при проведенні дослідження та рекомендації, які були сформовані разом із експертами на основі отриманих даних: 

«Загалом працівники військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ відкриті до моніторингової групи та сприяли її роботі, але деякі надані на інформаційні запити відповіді були невичерпними. У Лисичанську ОМС здійснюють інформаційно-просвітницькі кампанії, спрямовані на формування навичок поведінки населення у надзвичайних ситуаціях та заходи щодо запобігання правопорушень у взаємодії з поліцією.

Згідно з офіційною відповіддю на інформаційний запит Військово-цивільної адміністрації м. Лисичанськ, на території міст Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля на постійній основі діють «Міські програми профілактики злочинності». Нині діюча програма на 2018-2020 роки затверджена рішенням сесії Лисичанської міської ради Луганської області. Також наявна «Комплексна програма розвитку цивільного захисту міст Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля на 2019-2023 роки». Детально ознайомитися з проаналізованою інформацією, можна буде у моніторинговому звіті. 

Зараз я хочу виділити основні рекомендації за напрямом «Безпека громади» у місті Лисичанськ:

1. Впровадження у місті технічно-інформаційних систем, які допомагають реагувати на тривожні події у місті: системи відеоспостереження на дорогах та в громадських місцях, розумного освітлення вулиць.
2. Проводити роботу з місцевим населенням на випадок необхідності термінової евакуації.
3. Оприлюднити результати реалізації Комплексної програми розвитку цивільного захисту міст Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля на 2019-2023 роки за 2019 та 2020 роки.
4. Залучати громадськість до планування, впровадження та моніторингу заходів з громадської безпеки».

Для довідки

Організація круглого столу відбулася у межах проєкту «Посилення експертного потенціалу ОГС Донецької та Луганської областей для здійснення моніторингу доступу до правосуддя та безпеки на місцевому та обласному рівнях», що реалізує ГС «Мережа правового розвитку» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу, а також урядів Данії, Швейцарії, Швеції та Королівства Нідерландів. Погляди, висловлені під час заходу, належать учасникам та не обов’язково відображають погляди та позицію Програми, Європейського Союзу, а також урядів Данії, Швейцарії, Швеції та Королівства Нідерландів.

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз, Європейський інвестиційний банк, Посольство США в Україні, а також уряди  Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.