Дім синів – а земля батькова: про перехід права власності спадкоємцю

Дата публікації: 18.12.2019

Пан Анатолій з Луганщини попросив співробітників Новоайдарського офісу Мережі правового розвитку проконсультувати його щодо оформлення права власності на земельну ділянку. Пояснив, що згідно з договором дарування, укладеним у 2002 році, він є власником житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами. При цьому, згідно з державним актом на право власності, земля, на якій ці споруди розташовані, належить його померлому батькові. Цільовим призначенням земельної ділянки є будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Фактично виходить, що право власності на дім і господарські споруди за законом належать сину, але на користування землею він прав не має.  Отже, чоловік цікавився, чи може він оформити право власності на себе, і якщо так, то яким чином.

Юрисконсульт Офісу при громадській організації «Суспільна служба правової допомоги» Тамара Оніпко роз’яснила Анатолію, що відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно 1 ст. 81 Земельного (ЗК) кодексу України, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно з ч.1 ст. 377 Цивільного кодексу (ЦК) України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до ч.2 ст. 377 ЦК України розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).
Частина 1 ст. 120 Земельного кодексу України передбачає , що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.
До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Крім того, свою правову позицію щодо визнання права на земельні ділянки з аналогічних підстав Верховний Суд України визначив у постанові від 11.02.2015 року в якій визначено, що при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті125 ЗК слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти.
Це правило стосується і випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.
Відповідно до підп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору встановлюється у розмірі 0.4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено суму прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1921 грн.
Отримавши консультацію, Анатолій має осмислити інформацію, зібрати документи та звернутися до суду із позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно – земельну ділянку, сплативши судовий збір у розмірі 768,40 грн. У разі необхідності юрист Офісу готовий і далі надавати безоплатну правову допомогу.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.