Не чекати позову банку: Верховний Суд розтлумачив, як військовим захистити право на кредитні пільги

Дата публікації: 26.10.2026

Автор: Руслан Малий, юрист Хмельницької ГО «Подільська правова ліга»

Військовослужбовці, які мають передбачену законом пільгу щодо відсотків за кредитом, не зобов’язані мовчки платити й чекати, доки банк сам подасть до суду. Вони можуть першими звернутися з позовом і вимагати, щоб банк правильно перерахував борг.

Верховний Суд у постанові від 9 вересня 2026 року (справа № 953/6355/24) підтвердив* цей підхід, наголосивши, що боржник має право вимагати належного розрахунку заборгованості та не повинен залишатися в правовій невизначеності через бездіяльність кредитора.

Історія справи

Позичальник отримав кредитну картку ПриватБанку ще у квітні 2015 року з лімітом 21 860 грн. Того ж року, у жовтні, він отримав статус учасника бойових дій, а з 1 серпня 2019 року має інвалідність внаслідок війни ІІ групи. Роками банк списував із картки відсотки за користування кредитом, і за весь час чоловік сплатив 97 395,72 грн. Це більш ніж у чотири рази перевищує кредитний ліміт.

У листопаді 2023 року він написав банку заяву з копіями документів про свій статус, а влітку 2024 року подав позов.

Вимоги були такі: припинити нараховувати відсотки й комісії, перерахувати заборгованість, зарахувати вже сплачені суми в погашення тіла кредиту, закрити кредит, повернути переплату та відшкодувати 100 000 грн моральної шкоди. Правову основу позивач бачив у пункті 15 статті 14 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Що вирішили суди першої та апеляційної інстанцій

Київський районний суд м. Харкова відмовив у позові, вважаючи, що пільга на цього позичальника взагалі не поширюється. Харківський апеляційний суд мотивування змінив: він визнав, що право на пільгу в чоловіка є, але все одно залишив вимоги без задоволення. Апеляція наголосила, що позичальник, підписавши анкету-заяву, не передав банку документи про свій статус і роками платив відсотки, тож його поведінка суперечлива.

Вимогу про перерахунок і закриття кредиту суд назвав неналежним способом захисту: якщо банк колись подасть позов про стягнення боргу, тоді суд і перерахує заборгованість. Моральну шкоду суди визнали недоведеною.

Що сказав Верховний Суд

Касаційний суд із таким підходом не погодився й виокремив кілька тез, корисних для кожного військового з подібним спором.

Перша теза стосується того, хто має рахувати борг. За звичаями ділового обороту в кредитних відносинах заборгованість розраховує банк, адже саме він має для цього технічні та професійні ресурси. Якщо банк рахує неправильно й не перераховує борг, позичальник опиняється в юридичній невизначеності: він не знає, скільки насправді винен, і не може належно виконати зобов’язання та припинити його. Тому боржник вправі вимагати належного розрахунку, а банк зобов’язаний його здійснити. Суд послався на позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №363/1834/17 (постанова від 13 липня 2022 року): вимога зобов’язати кредитора перерахувати борг або списати його спірну частину може бути способом захисту боржника. Інакше людина, яка не погоджується з розміром боргу, надалі отримуватиме вимоги сплатити суму, визначену банком, і може під тиском заплатити її всупереч власній волі.

Друга теза: чекати позову банку не обов’язково. Апеляція фактично проголошувала: чекайте, поки банк піде до суду. Верховний Суд вказав, що це неправильне розуміння ефективного захисту. Спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права та характеру порушення, а порушення тут полягає в тому, що банк продовжує нараховувати те, що закон не дозволяє.

Третя теза стосується меж свободи договору. Суд нагадав, що сторони не можуть домовитися про умови, які суперечать законодавчим обмеженням, а саме підписання договору не означає, що його умови безспірні. Посилаючись на правову позицію Великої Палати у справі №910/12876/19, касація зробила висновок, що договір не може скасувати право, яке закон прямо надає особі.

Водночас важливо не переоцінювати результат.

Верховний Суд не став сам вирішувати спір і не присудив позивачеві жодних сум. Він скасував постанову апеляційного суду, бо та не перевірила всіх обставин справи, а касація не може сама встановлювати факти чи оцінювати докази, і направив справу на новий апеляційний розгляд. Питання судових витрат і моральної шкоди залишилися відкритими.

Що з цього випливає для військового

На підставі постанови можна окреслити такий порядок дій, якщо банк продовжує нараховувати відсотки чи інші платежі, від яких, на вашу думку, ви звільнені законом.

1. Підготуйте документи. Потрібні договір чи анкета-заява з умовами банку, виписка по картковому рахунку за весь період, документи про статус (посвідчення, рішення про його присвоєння) та підтвердження періоду, з якого він діє. Окремо порахуйте, скільки всього сплачено на відсотки та комісії.
2. Зверніться до банку письмово. Позивач у цій справі направив банку заяву з копіями підтвердних документів. Збережіть докази відправлення та отримання. У заяві чітко вимагайте припинити нарахування та надати розрахунок заборгованості з урахуванням пільги.
3. У разі відмови чи мовчання йдіть до суду першими. Не чекайте позову банку. Сформулюйте вимогу так, щоб вона відповідала суті порушення: зобов’язати банк здійснити перерахунок заборгованості з урахуванням пільги, зарахувати сплачені суми та відповідно до результату вирішити питання закриття кредиту й повернення переплати.
4. Доводьте розмір шкоди окремо. У цій справі суди відмовили у стягненні 100 000 грн моральної шкоди через недоведеність. Якщо ви заявляєте таку вимогу, наведіть конкретні обставини й докази.

Застереження

Постанова не є остаточною перемогою позивача: вона стосується процесуального способу захисту, а по суті спір ще розглядатиметься. Також перед зверненням до банку чи суду слід перевірити, чи входите ви до кола осіб, на яких поширюється пільга, з якого моменту вона діє та які саме платежі охоплює. Це залежить від вашого статусу та умов договору, тому доцільно показати документи юристу.

Якщо у вас виникли питання щодо кредиту та військових пільг, ви можете звернутися до юристів онлайн-чату «Мережі правового розвитку».

*Джерело: постанова Верховного Суду (Касаційного цивільного суду) від 09.09.2026 у справі № 953/6355/24.

Матеріал створено за підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Зміст публікації є виключно відповідальністю громадської спілки «Мережа правового розвитку».

Титульне фото до статті: depositphotos.com

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.