Страхові виплати за кордоном: що змінило рішення КСУ та як їх поновити (+ зразок заяви)
Дата публікації: 13.11.2026
Конституційний Суд визнав неконституційною норму, що автоматично позбавляла страхових виплат українців, які оформили документи на постійне проживання за кордоном. Проте гроші не почнуть надходити автоматично — рішення дає право на поновлення, але вимагає чітких дій і звернення до Пенсійного фонду. Кого стосується це рішення, як працює перехідний період і що потрібно зробити для повернення виплат, роз’яснює юрист ГО «Громадська платформа» Сергій Кошель.

29 вересня 2026 року Велика палата Конституційного Суду України визнала неконституційним пункт 1 частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Це та сама норма, за якою потерпілому на виробництві припиняли страхові виплати й соціальні послуги лише тому, що йому оформили документи для виїзду за кордон на постійне проживання. Рішення принципове, але воно не поновлює виплати автоматично: Суд відклав втрату чинності нормою на шість місяців.
Нижче розбираємося, що саме вирішено, де проходить межа між правом на виплату і способом її отримання, що реально змінюється до і після втрати нормою чинності та як сформулювати звернення до Пенсійного фонду.
Далі подаємо умовну, а не документовану історію: людина травмувалася на роботі, втратила частину працездатності, отримувала страхові виплати, згодом оформила документи на постійне проживання за кордоном — і виплати припинили. Травма нікуди не зникла, потреба в підтримці залишилася. Саме на таку ситуацію і розраховане рішення Суду.
Що вирішено: реквізити та предмет
Рішення Конституційного Суду України від 29 вересня 2026 року № 6-р/2026. Ухвалила Велика палата за конституційним поданням Верховного Суду (справа № 1-2/2023(104/23)), суддя-доповідач — Віктор Кичун.
Предмет конституційного контролю — пункт 1 частини першої статті 40 Закону. Він передбачав, що здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг припиняються:
«…якщо потерпілим є особа, якій оформлено документи для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України».
Два уточнення, які часто пропускають:
- Підставою було саме оформлення документів, а не факт виїзду чи фактичне проживання за кордоном.
- Предметом розгляду був один пункт однієї частини однієї статті — решта підстав припинення виплат за статтею 40 (перебування на державному утриманні, неправдиві відомості, навмисне заподіяння шкоди собі, ухиляння від реабілітації, смерть одержувача, добровільна відмова) рішенням не скасовані.
Логіка Суду: чому місце проживання не перекреслює право
Аргументація будується на природі страхового правовідношення. У системі страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання правовідносини виникають зі сплати страхових внесків і настання страхового випадку, а право на виплати та послуги зумовлене фактом завдання шкоди здоров’ю і встановленим ступенем втрати працездатності.
Страхові виплати мають компенсаційний характер, соціальні послуги - відновлювальний. За загальним правилом їх не може бути припинено з обставин, не пов’язаних зі зміною умов, що були підставою для призначення. Оформлення документів на постійне проживання за кордоном не змінює ні характеру та обсягу шкоди, ні ступеня втрати працездатності, ні юридичної природи страхового випадку, що вже відбувся, ні розміру сплачених внесків.
Далі — ключовий висновок: такий критерій не має об’єктивного зв’язку з природою і цілями соціального страхування, а отже, його використання як підстави для припинення виплат і послуг «має ознаки необґрунтованої диференціації юридичного статусу застрахованих осіб». Це порушення принципу рівності за частинами першою і другою статті 24 Конституції.
Суд окремо наголосив на всеохопності норми: вона припинила виплати повністю і безстроково — незалежно від віку, ступеня втрати працездатності, тяжкості стану здоров’я, наявності утриманців чи можливості надавати послуги дистанційно. Вона не містила винятків, не визначала умов поновлення і не внормовувала ситуацій, коли документи оформлено, але особа не виїхала або повернулася в Україну.
Наслідок: порушення сутнісного змісту права на соціальний захист, вимоги юридичної визначеності, принципу соціальної держави, відповідальності держави перед людиною та добропорядного врядування, а також обов’язку держави гарантувати піклування і захист своїм громадянам за кордоном. Норму перевірено на відповідність статті 1, частині другій статті 3, частині першій статті 8, частині третій статті 25 і частині першій статті 46 Конституції. Суд також спирався на позицію з Рішення № 25-рп/2009: право на призначену пенсію не може пов’язуватися з умовою постійного проживання в Україні.
Межа, яку Суд провів: що держава може робити й надалі
Рішення не означає, що будь-яка перевірка одержувача тепер заборонена. Суд прямо визнав: юридична ситуація осіб за кордоном об’єктивно інша — ускладнена перевірка обставин, а надання окремих соціальних послуг може потребувати фізичної присутності в Україні. Тому держава може:
- диференціювати порядок здійснення виплат залежно від місця фактичного перебування особи;
- запроваджувати обґрунтовані вимоги щодо регулярного підтвердження права на виплати;
- встановлювати механізми верифікації одержувачів;
- укладати міжнародні договори про соціальне забезпечення;
- в умовах воєнного стану — запроваджувати механізми контролю цільового використання державних коштів.
Чого держава не може — ухвалювати закон, яким усі страхові виплати й соціальні послуги припиняються повністю та безстроково лише на підставі оформлення документів на постійне проживання за кордоном. Формула рішення: «Держава не може у свавільний спосіб скасовувати чи обмежувати конституційні права, зокрема право на соціальний захист».
Окремо Суд зазначив: наявність або відсутність міжнародного договору та його зміст не є підставою для обмеження чи скасування конституційних прав. Водночас визнання норми неконституційною не ставить під сумнів чинність таких договорів.
Що це означає для тих, хто не виїхав або повернувся
Суд прямо вказав: норма не внормовує випадків, коли документи оформлено, але особа не виїхала або повернулася в Україну. Це важливий аргумент для звернення, і його варто використовувати. Але це саме аргумент, а не готова підстава для позитивного рішення: самі собою ці обставини поновлення не гарантують, а потребують окремої правової оцінки з урахуванням причини припинення, чинного регулювання та доказів.
Тому якщо ви не виїхали або повернулися, обов’язково зазначте це в заяві та додайте підтвердження (відсутність реєстрації місця проживання за кордоном, дані про перетин кордону, довідка про взяття на облік ВПО, документи про проживання в Україні). Але не формулюйте це як безспірну вимогу.
Головний нюанс: чому дату поновлення не можна називати всім
Пункт 2 резолютивної частини: норма, визнана неконституційною, «втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення» рішення. Відлік — від 29 вересня 2026 року; орієнтовно це 29 березня 2027 року. Пункт 3 зобов’язує Верховну Раду привести регулювання у відповідність до Конституції та рішення Суду.
Тут легко припуститися помилки, яка дорого коштує. КСУ визначив, що припис втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення рішення. Цей строк необхідно відрізняти від дати поновлення виплати конкретній особі. Рішення Суду саме собою не визначає для кожного одержувача початок виплат і розмір сум за минулий період. У заяві* доцільно вимагати визначити та обґрунтувати дату поновлення з урахуванням рішення КСУ й законодавства, застосовного до конкретної справи. Точне обчислення строку і правила застосування наслідків потрібно звіряти з резолютивною частиною та чинним на дату звернення регулюванням
У перехідний період ПФУ може посилатися на відтермінування втрати чинності приписом. Однак правомірність конкретної відмови потребує окремої оцінки з урахуванням її мотивів, обставин справи та застосованого законодавства
Правильна формула для заяви — не дата, а механізм: «прошу поновити виплату з дати, визначеної відповідно до законодавства з урахуванням пункту 2 резолютивної частини Рішення № 6-р/2026, та надати правове обґрунтування визначеної дати». Так Ви змушуєте орган самостійно назвати дату і мотиви — і отримуєте те, що можна оскаржити.
Кого стосується рішення, а кого — ні
Рішення стосується потерпілих від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, яким припинили страхові виплати чи соціальні послуги саме через оформлення документів для виїзду на постійне проживання за кордон або для залишення на постійному проживанні за кордоном.
Ключовий орієнтир для самоперевірки — не назва виплати, а правова підстава припинення в рішенні ПФУ: посилання на пункт 1 частини першої статті 40 Закону № 1105-XIV.
Рішення не стосується:
- пенсій за віком та інших пенсій — для них діє окреме регулювання
- допомоги внутрішньо переміщеним особам, допомоги малозабезпеченим сім’ям та інших соціальних допомог
- ситуацій, коли виплату припинили з іншої причини — непроходження ідентифікації, відсутність документів, смерть одержувача тощо
Тимчасовий захист за кордоном і оформлення документів на постійне проживання - різні правові ситуації, і змішувати їх не варто.
Два сценарії: до і після втрати нормою чинності
Сценарій А. Зараз, поки норма формально чинна
Ви можете отримати індивідуальну консультацію через онлайн-чат Мережі правового розвитку. Чат працює щодня з 10:00 до 16:00.
Поставити питанняОтримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink із таких питань: Аліменти, Сімейні питання, Оренда землі, Компенсація за знищене майно, Спадкові питання, Захист прав ВПО
Перейти до LawLink0 800 331 113 з 10:00 до 17:00, безкоштовно по Україні
Мета звернення в цей період — не стільки негайне поновлення, скільки фіксація правової позиції. Практично це дає чотири речі:
- Письмове рішення ПФУ із зазначенням застосованої норми і дати припинення
- Документально зафіксовану дату вашого звернення.
- Розрахунок нарахованих, але не виплачених сум — або мотивовану відмову в ньому.
- Готову фактичну базу для повторної вимоги після зміни регулювання.
Окремо з’ясуйте питання нарахованих, але не виплачених сум: це вимога, яка не залежить від спору про саму підставу припинення, і її варто ставити самостійним пунктом.
Сценарій Б. Після втрати нормою чинності
Після настання цієї події доцільно подати повторну заяву: з вимогою поновити виплату, визначити дату поновлення і вирішити питання сум за минулий період. Але перед поданням обов’язково перевірте дві речі: чи не змінив законодавець правила раніше (Верховна Рада зобов’язана це зробити) і який порядок діє на дату звернення. Якщо нове регулювання вже є, вимогу треба формулювати з його урахуванням, а не лише з посиланням на рішення КСУ.
Дистанційне подання: що відомо і що треба перевірити
Порядок призначення, перерахування та здійснення страхових виплат затверджено постановою правління ПФУ від 26 січня 2024 року № 4-1 ..
Порядок № 4-1 передбачає електронне подання заяв і документів через вебпортал ПФУ або портал Дія за наявності технічної можливості. Для поновлення виплати необхідно використовувати передбачену для цієї процедури форму та виконати застосовні вимоги електронної ідентифікації. Сам факт надсилання електронного звернення не слід ототожнювати з належним поданням заяви про поновлення страхової виплати.
Практичний висновок від цього не змінюється: не обмежуйтеся усним запитанням «а як мені подати з-за кордону». Надішліть заяву письмово або через портал і вимагайте письмової відповіді — саме вона стане предметом оскарження.
Чи повернуть гроші за весь період припинення
Гарантувати це нікому не можна. Рішення КСУ не містить механізму перерахунку за минулий час і не встановлює персональної дати поновлення для кожного одержувача. Для оцінки вимог за минулий період потрібно з’ясувати:
- коли і на якій підставі припинили виплати
- чи були суми нараховані, але не виплачені
- чи оскаржувала особа припинення і чи є судове рішення
- які норми діяли в кожному спірному періоді
- чи зберігалися інші умови для отримання виплати
У заяві питання минулих платежів ставте окремим пунктом — із проханням визначити належні суми, здійснити виплату за наявності правових підстав і обґрунтувати відмову за кожним періодом.
Якщо ПФУ відмовляє: оскарження і строки
Закон № 1105-XIV закріплює право застрахованої особи на оскарження дій страховика та страхувальника щодо надання страхових виплат і соціальних послуг і на судовий захист. Можливі адміністративне та судове оскарження. Перед поданням скарги або позову потрібно визначити належний порядок для конкретного рішення.
Стаття 10 Закону не встановлює загальної вимоги обов’язково пройти адміністративне оскарження перед зверненням до суду: вона передбачає адміністративний та/або судовий порядок захисту, та обчислити строк звернення.
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів ПФУ та їхніх посадових осіб можна оскаржити в адміністративному та/або судовому порядку. Стаття 10 Закону № 1105-XIV передбачає адміністративне оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру», з урахуванням спеціальних правил соціального страхування. Строк подання скарги та строк її розгляду потрібно визначати за цими нормами і застосовним порядком ПФУ. Не слід змішувати строк розгляду заяви про страхову виплату зі строком розгляду скарги на відмову.
Строки звернення до адміністративного суду за статтею 122 КАС України:
- за загальним правилом — шість місяців із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав (частина друга);
- якщо особа скористалася досудовим порядком — три місяці з дня вручення рішення за результатами розгляду її скарги (частина четверта);
- якщо рішення за скаргою не прийнято або не вручено у встановлені законом строки - шість місяців з дня звернення зі скаргою (частина четверта).
Звідси два висновки, які легко проґавити. Адміністративна скарга не «продовжує» строк автоматично: якщо рішення за нею отримано, на позов залишається три місяці. І навпаки — якщо не було прийнято та (або) вручено у строки, встановлені законом, це не означає, що строк не спливає: він обчислюється від дати вашого звернення. Тому відкладати позов «до кращих часів» ризиковано — краще оцінити ситуацію з юристом одразу після отримання відмови.
До консультації підготуйте: рішення про призначення і припинення виплати, заяву про поновлення, доказ її подання, отриману відповідь, документи про страховий випадок та інформацію про фактично отримані суми.
Три помилки, яких варто уникнути
Перша — чекати автоматичного зарахування коштів. Норма втратить чинність через шість місяців із дня рішення, і навіть після цього виплату поновлюють за заявою, а не автоматично.
Друга — вважати, що рішення стосується всіх виплат і всіх українців за кордоном. Предмет рішення — один пункт одного закону. Пенсії, допомога ВПО та інші виплати мають власне регулювання.
Третя — не подавати заяву, бо «все одно відмовлять». Зараз відмова справді можлива, але саме заява фіксує дату звернення і змушує орган письмово назвати підставу. Без неї поновлення доведеться починати з нуля.
Корисні посилання
Рішення КСУ від 29.09.2026 № 6-р/2026
29 вересня. Суд розглядав справи за конституційними поданнями та ухвалив низку рішень
Закон України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування
КСУ визнав неконституційною норму про припинення страхових виплат після оформлення виїзду за кордон - sud.ua
Новий порядок виплати допомоги сім’ям загиблих військових: що варто знати
Щорічна ідентифікація пенсіонерів: як не втратити виплати
*Зразок Заяви про поновлення виплат для завантаження
Матеріал створено за підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Зміст публікації є виключно відповідальністю громадської спілки «Мережа правового розвитку».
Титульне фото до статті: depositphotos.com
НАШУ РОБОТУ СВОЇМ ВНЕСКОМ |
Будьте в курсі кожної новини та події – підпишіться на наш Telegram-канал: https://t.me/LegalDevelopmentNetwork
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
Знайшли своє рiшення? Допоможiть iншим!
Надрукуйте постер
Роздрукуйте та розмiстiть на дошцi оголошень у своєму под’їздi постер Мережi
Станьте волонтером
Станьте волонтером та допомогайте знаходити рiшення проблем iншим
Потрiбна консультацiя?
0 800 331 113
з 10:00 до 17:00, безкоштовно по УкраїніОнлайн-чат
Поставте питання, i один з експертiв Мережi надасть вiдповiдь.
Графік роботи чату: з 10:00 до 16:00 щодня.
Чат-бот
Поставте питання через LawLink Bot в будь-який зручний спосіб. LawLink Bot — це розумний та цифровий юридичний помічник, якого створила Мережа правового розвитку.
Наші ініціативи
Мережа правового розвитку реалізує комплексні проєкти, спрямовані на посилення прав людини, розвиток спроможних громад та розбудову сталих інструментів доступу до правової допомоги. Ми працюємо на перетині адвокації, правопросвіти, локальної координації гуманітарного реагування
Підтримати
Ми робимо правову допомогу доступною. Ми посилюємо спроможність громад та допомагаємо їм розвиватися. Підтримайте нас у цій роботі.