Забудова земельної ділянки: правила та неприпустимі порушення

Дата публікації: 23.01.2020

В одній із недавніх консультацій юрист Татарбунарського офісу Мережі правового розвитку Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України» Павло Головатий роз’яснював, як може отримати земельну ділянку громадянин України. У продовження теми – про правила забудови землі та неприпустимі порушення земельного законодавства.

Правила забудови земельної ділянки

Згідно з Земельним кодексом України власник земельної ділянки має право:
• зводити на ній будівлі та споруди;
• створювати закриті водойми;
• здійснювати перебудову;
• дозволити будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.
Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Проте на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Що є порушенням земельного законодавства

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:
• укладення угод з порушенням земельного законодавства;
• самовільне зайняття земельних ділянок;
• псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;
• розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель;
• невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням; • знищення межових знаків;
• приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;
• знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;
• невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту;
• відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою;
• використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
• ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них;
• порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок;
• порушення строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

 

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.