Для науки про досвід Мережі 

Дата публікації: 27.11.2020

Авторка: менеджерка з комунікацій Ніна Гаєвська

22 жовтня 2020 року представники Мережі правового розвитку презентували успіхи проєкту «Пілотування мережевої взаємодії громадських центрів правосуддя в Україні» та навчально-практичну програму «Правоспроможна громада» під час V Всеукраїнської за міжнародною участю науково-практичній конференції «Адаптація правової системи України до права європейського союзу: теоретичні та практичні аспекти». 

Захід зібрав науковців, представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, судової системи, системи безоплатної правової допомоги з різних регіонів України, зокрема м. Полтави, Києва, Волині, Харкова, Луганська, Донецька, Запоріжжя, Чернівців, Тернополя та Сум.

Під час конференції науковці, представники органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, навчальних закладів та системи безоплатної правової допомоги ознайомили учасників із теоретичними та практичними проблемами адаптації вітчизняної правової системи до права Європейського Союзу.

На фото: Олена Сінчук менеджерка з організаційного розвитку «Мережі правового розвитку» та керівниця проєкту «Пілотування мережвої взаємодії громадських центрів правосуддя в Україні»

Олена Сінчук менеджерка з організаційного розвитку «Мережі правового розвитку» та керівниця проєкту «Пілотування мережевої взаємодії громадських центрів правосуддя в Україні» розповіла про модель роботи Громадських центрів правосуддя та їх роль в громаді: 

«За підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Нове правосуддя» Громадська Спілка «Мережа правового розвитку» стала однією з перших українських громадських організацій, яка вже з 2018 року пропілотувала у наших реаліях модель ГЦП у громадах Харківської області. Це своєрідний майданчик, орієнтований на потреби мешканців громад для забезпечення доступу людей до правосуддя.

Окрім правової допомоги, ГЦП створюють можливості для вирішення повсякденних проблем мешканців громади через альтернативне вирішення спорів, а також через побудову діалогових мостів між громадою та владою (місцевим самоврядуванням, судами, поліцією). Результати дослідження роботи ГЦП на Харківщині продемонстрували, що кожна гривня, яка була вкладена в організацію та забезпечення його роботи, повернулася громаді у співвідношенні 1:4.

Варто зазначити, що ідея створення подібних центрів запозичена з міжнародної практики. Подібні установи  тривалий час вже працюють у Сполучених Штатах Америки, Сінгапурі та країнах Латинської Америки. Вони довели свою ефективність у забезпеченні доступу громадян до правосуддя, поліпшення якості життя мешканців місцевих громад. 

Отже, ідея щодо їх утворення полягає в імплементації кращих міжнародних практик роботи громадських центрів правосуддя, як ефективного механізму у забезпеченні доступу до правосуддя та покращення життя мешканців територіальних громад та спільнот, їх адаптування відповідно до українського контексту та реалій.» 

Євген Полтенко та Віталій Охріменко презентували під час конференції досвід «Правоспроможної громади» як практичний приклад застосування підходів людиноцентричного правосуддя в контексті розвитку безоплатної правової допомоги в Україні та протидії наслідкам пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19). 

На фото: зліва на право Євген Полтенко, координатор програми «Правоспроможна громада» та виконавчий директор ГС «Мережа правового розвитку» та Віталій Охріменко, експерт програми «Правоспроможна громада», представник Координаційного центру з надання правової допомоги

Віталій Охріменко, експерт програми «Правоспроможна громада», представник Координаційного центру з надання правової допомоги, розкрив поняття доступу до правосуддя:

«Доступ до правосуддя — це шлях до вирішення людиною своєї правової проблеми. В міжнародному контексті головним в цьому визначенні є саме людина та її життєвий шлях (досвід, психологічні особливості, освіта, тощо). 

Розглянемо детальніше це явище, яке складається з чотирьох вимірів: 

• Перший вимір досліджує ситуацію тут і зараз: поширеність, структуру та динаміку правових проблем у суспільстві, відбувається постійний моніторинг ситуації проблем.
• Другий вимір розглядає правову спроможність людей, їх правосвідомість,  право просвітництво, вміння ідентифікувати проблему, знання шляхів її подолання.

• Третій вимір — це інституції. Центри безоплатної правової допомоги, громадські організації, органи соціального захисту населення та пенсійного забезпечення і т.д. Тут важливо розуміти та відстежувати, наскільки люди довіряють установам, звертаються за допомогою та мають можливість вирішити свої проблеми. 

• Четвертий вимір, найцікавіший, на мій погляд, це рівень процедур, наскільки вони відповідають потребам людей, наскільки зрозуміло, що має відбутися для розв’язання проблеми і який шлях необхідно для цього пройти. 

Це ідеальний приклад того, які аспекти необхідно враховувати для дослідження доступу до правосуддя.»

Полтенко Євген, координатор програми «Правоспроможна громада» та виконавчий директор ГС «Мережа правового розвитку», акцентував увагу на визначенні людиноцентричне правосуддя та поділився досвідом програми:   

«Людиноцентричне правосуддя має три таких основні ознаки: 

• фокус на користувача, а не на потребу інституцій; 
• аналіз, не лише, адміністративної інформації, а й дослідження/збір даних того, яке сприйняття послуг та рівень задоволеності у користувачів; 

• розробка та ухвалення рішень через максимальне залучення користувачів послуг, тобто важливий елемент співучасті громадян (партисипативний підхід). 

Одним з таких прикладів людиноцентричного правосуддя, який вміщує основні фактори цього підходи: дані, рішення, оцінка ефективності цих рішень — це є програма «Правоспроможна громада». Ми заохочуємо ініціативні групи, які бажають проводити дослідження правових потреб у своїх громадах. Робимо це через навчання, надання експертної підтримки, допомогу в проведенні адвокаційної програми й не тільки. На цей рік наше охоплення вже більше десяти областей України.» 

Конференція пройшла у форматі жвавої дискусії, на якій обговорено проблемні питання щодо адаптації законодавства України до права Європейського Союзу та шляхи їх подолання. Вперше конференція відбулась в онлайн-форматі, у зв’язку з пандемією коронавірусної інфекції в України.

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.