Link: обʼєднуємо зусилля заради ефективної допомоги деокупованих громад Миколаївської та Херсонської областей

Дата публікації: 24.01.2025

Авторка: Галина Колесник, керівниця комунікаційного кластеру Мережі правового розвитку

Із початку 2023 року Мережа правового розвитку в партнерстві з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансування уряду Великобританії впроваджує механізм локальної координації гуманітарного реагування в деокупованих громадах Миколаївської та Херсонської областей. Про те, які можливості Link пропонує сьогодні та чого вдалося досягнути в синергії з партнерами говорили в середині січня 2025 року на публічній презентації й дискусії.

«Link демонструє свою успішність, вчасність і перспективність для подальшого відновлення України. Разом з нашими союзниками та партнерами ми забезпечуємо людей комплексною підтримкою — від гуманітарної допомоги до правового захисту. Це дає можливість системно відновлювати життя громад, які постраждали від війни», — наголошує виконавча директорка Мережі правового розвитку Ольга Настіна.

Станом на січень 2025 року виявлено понад  4500 непомічених та ніким не задоволених потреб у 332 населених пунктах 24 деокупованих  громад. Більше 700 потреб були закриті або повністю, або частково завдяки партнерським організаціям.

«Наша CRM-система забезпечує не просто облік потреб — вона створює місток між тими, хто потребує допомоги, і тими, хто може її надати. Кожна потреба проходить ретельну верифікацію щонайменше двома джерелами перед тим, як потрапити до публічного дашборду. Це гарантує актуальність та достовірність інформації», — розкриває унікальність підходу Link проєктний менеджер Мережі правового розвитку Олексій Тертишний.

Робота платформи постійно адаптується до змінних умов. Близько 25% зафіксованих потреб втрачають актуальність через різні фактори: сезонність, міграцію населення, зміну пріоритетів громад. Це вимагає постійного оновлення даних та тісної співпраці з місцевими інформаторами — більше 800 активних громадян регулярно надають оновлену інформацію про потреби своїх населених пунктів.

Платформа працює через три взаємопов’язані компоненти:

• Публічний дашборд — дозволяє забронювати потреби на виконання,
• Кабінет громади — інструмент управління потребами на місцевому рівні,
• Кабінет партнера — простір для ефективної координації допомоги.

Інноваційні технологічні рішення

Кабінет громади дозволяє представникам місцевого самоврядування:

• Вносити інформацію про актуальні потреби населених пунктів
• Відстежувати статус виконання заявок в режимі реального часу
• Отримувати оперативну інформацію про доставку допомоги
• Керувати базою даних потреб громади
• Формувати аналітичні звіти
• Координувати роботу з різними надавачами допомоги

Кабінет партнера надає гуманітарним організаціям можливість:

• Бачити актуальні потреби по кожній громаді та населеному пункту
• Резервувати потреби для виконання
• Координувати свою діяльність з іншими організаціями
• Отримувати детальну інформацію про ситуацію на місцях
• Планувати логістику доставки допомоги
• Відстежувати результати наданої допомоги

Всіма перевагами кабінетів громади та партнера можна користуватися після реєстрації та проходження перевірки даних користувача з боку команди платформи Link.

Практичне впровадження механізму локальної координації Link

«Ми опікуємося 13 громадами, а це 217 населених пунктів. Є населені пункти, де мешкає три, п’ять, вісім осіб, але ми там присутні», — розповідає координаторка команди гуманітарного реагування в Миколаївській та Херсонській областях Тетяна Тимошина (м. Миколаїв), демонструючи дотримання принципу не залишати нікого без уваги. Особливо важливим є те, що команда виявила населені пункти з критичними потребами, наприклад, де повністю відсутнє водопостачання, як у деяких селах Інгульської громади.

LINK виконує три ключові функції:

1. Збір неврахованих потреб:
   • Виявлення прогалин у наданні допомоги
   • Моніторинг нових потреб, що виникають
   • Особлива увага до віддалених та малонаселених пунктів
2. Верифікація даних:
   • Перевірка достовірності інформації з двох і більше джерел
   • Документування потреб
   • Внесення верифікованих даних на платформу
3. Пошук партнерів:
   • Координація з надавачами допомоги
   • Сприяння швидкому реагуванню
   • Логістична підтримка розподілу допомоги.

«Для того, щоб механізм збору та верифікації потреб запрацював, ми налагодили зв’язок з громадами, з керівниками громад, з соціальними працівниками, з старостами, які володіють інформацією щодо потреб своєї громади. Також ми співпрацюємо з волонтерами, з небайдужими мешканцями, громадськими організаціями», — пояснює Тетяна Тимошина.

Тетяна Тимошина розповідає, як механізм оперативно допомагає закрити потреби на прикладі кількох випадків.

Під час візиту до с. Нове життя Інгульської громади Миколаївської області команда дізналась, що є людина з інвалідністю, яка мешкає в неопалюваному будинку і потребує медичної допомоги. 

«Ми звернулись до партнерської організації… Через три дні людина отримала медичну допомогу, а згодом і житло. Її влаштували в притулок», — говорить Тетяна Тимошина.

Також нещодавно п’ять будинків в селі Прибузьке Галіцинівської громади було пошкоджено вибухом, родини, які в них проживали залишилися без житла. Їх переселили в неопалювальні будинки… Команда Link cконтактувала з двома організаціями — DRC та БФ «Джевелін», які швидко відгукнулись та допомогли.

Ще один приклад — Березнегуватська громада. З початку повномасштабного вторгнення мешканці двох сіл Петропавлівка та Новоочаків  не отримували гігієнічних наборів, хоча мають потребу. Наразі через Link завдяки партнерам БФ «Помагаєм», «СОC Дитяче містечко» та «Water Mission» в кожен населений пункт Березнегуватської громади направлена гуманітарна допомога.  

«Хочу сказати, що ми зараз маємо дуже інклюзивну інформацію щодо стану справ в кожному населеному пункті: кількість дітей, їхній вік, скільки школярів, скільки людей з інвалідністю, який потенціал у села, і звісно, які потреби. Ця інформація може допомогти нам і надалі, коли будемо відновлювати нашу країну», — підкреслює координаторка команд гуманітарного реагування в Миколаївській області Тетяна Тимошина.

Використання платформи LINK дозволяє навіть невеликим організаціям досягати значних результатів у підтримці постраждалих громад.

«БФ «Джавелін» — невелика організація, яка почала працювати у 2022 році. Створились, як і, мабуть, більшість команд для допомоги постраждалим через повномасштабну війну Росії проти України», — розповідає волонтерка, відповідальна за логістику БФ «Джавелін» Альона Петриковець. 

Фонд працює з кількома громадами, зосереджуючи увагу на найбільш постраждалих територіях: Широківська, Шевченківська, Первомайська, Галицинівська громади Миколаївської області.

Волонтерка зазначає, що завдяки координації через платформу LINK, фонд може більш ефективно розподіляти ресурси.

«Мені здається, якби ця платформа запрацювала з 2022 року, то ми, звичайні волонтери, змогли б у Миколаївській та Херсонській області допомогти набагато більше, тому що тоді дуже багато задвоєнь було. Через Link ми уникаємо дублювання допомоги — якщо благодійні організації мають ковдри, то вже не везуть їх в одне і те саме село, а розподіляють по тим населеним пунктам, де це справді потрібно», — підкреслює Альона Петриковець.

Виклики та рішення у гуманітарному реагуванні

У прифронтових районах Херсонської області, де гуманітарна ситуація залишається складною, особливого значення набуває ефективна координація допомоги.

Про свій досвід розповідає координатор команди гуманітарного реагування у Херсонській області Олександр Гончар (м. Херсон): «На даний момент ми опікуємося Чорнобаївською та Музиківською громадами… Ми присутні в цій 10-кілометровій зоні та в самому місті Херсоні». 

Незважаючи на складну безпекову ситуацію, команда продовжує працювати максимально близько до лінії фронту. Робота в прифронтовій зоні створює особливі виклики.

«Важким питанням для всіх херсонців лишається питання логістики, як добратися до інших громад», — відзначає координатор. 

Незважаючи на ці труднощі, команда знаходить способи бути присутньою там, де їх допомога найбільш необхідна.

Особливу увагу координатор приділяє необхідності системного підходу до надання допомоги: «Під час війни всі громади, які знаходяться біля лінії фронту, є постраждалими. І тому допомога має надходити регулярно на постійній основі і мати під собою стабілізуючу та постійну підтримку».

Перелік викликів доповнює і координаторка команди гуманітарного реагування у Херсонській області Юлія Стадник (м. Зеленодольськ, Дніпропетровська область), яка опікується восьма громадами.

«Перший виклик, з яким ми зіткнулися… — це, звичайно, безпекова ситуація. Ми збираємо та аналізуємо дані, а потім запрошуємо партнерів до співпраці з урахуванням безпекової ситуації, того, куди можна доїхати, а куди не дістатися. Адже більшість з наших громад мають один-два умовно безпечні населені пункти, а всі інші перебувають під постійними обстрілами», — розповідає координаторка.

Другим викликом Юлія Стадник також зазначає логістику. Це і бездоріжжя, й інші перепони, такі як відсутність відповідного транспорту в невеликих організаціях, для великих партнерів — обмеження служби безпеки та неможливість доступу великогабаритного транспорту.

«Третє питання, з яким ми зіткнулися… це величезна кількість потреб. Коли ми отримуємо списки 100, 200, там тисяча потреб, ми сидимо і думаємо, і що тепер з цим робити?», — говорить Юлія Стадник.

Спектр потреб включає:

• Системи водопостачання
• Відновлення пошкодженого житла
• Асистивні засоби для людей з інвалідністю
• Постійні потреби в засобах гігієни

Юлія Стадник відзначає проблеми з ресурсами у різних організацій, у великих — людських, а малі потребують фінансових. Та незважаючи на численні виклики, команді вдається досягати результатів в пошуках допомоги громадам.

Одним із прикладом такої ефективної співпраці є задоволення потреб Великоолександрівської громади Херсонської області. Через механізм Link вдалося знайти партнерів, які надали гігієнічні набори, медикаменти, засоби реабілітації, питну воду.

Громада налічує 34 населених пункти та перебувала під окупацією з березня по листопад 2022 року. В період окупації з 16239 мешканців залишилося лише 2000. Зараз повернулося 11240 осіб. Додатково там знайшли прихисток 1878 внутрішньо переміщених осіб. Особливо постраждали населені пункти вздовж річки Інгулець.

«Наша громада розташована на березі… Це була межа для окупантів, вони держали і наші населені пункти були на лінії зіткнення. Деякі населені пункти були знищені зовсім. Наприклад село Білогірка… Після повного зруйнування сьогодні там відновлено 12 будинків, люди повернулися туди, і ми їх повинні підтримувати», — підкреслює завідувачка сектору соціальної роботи з населенням Великоолександрівської громади Світлана Пашнюк.

Вона також зауважує великий внесок організацій, які допомогли після деокупації.

«Я дякую платформі Link, що ви підсвічуєте наші потреби для фондів, тому що ми без них не впораємось», — підсумовує Світлана Пашнюк.

Координаторка гуманітарного штабу в Чорнобаївській громаді Херсонської області Тетяна Лісна також зауважує допомогу механізму Link в обʼєднанні зусиль реагування на гуманітарні виклики. Окрім того, зазначає необхідність швидко опановувати нові знання про функціонування системи гуманітарного реагування.

Розуміння того, як працює локальна координація та кластерна система ООН допомагає громадам краще управляти своїми потребами.

Синергія з кластерною системою ООН

«Коли виникає криза або військові дії, війна, ми бачимо, що дуже багато організацій, неурядових організацій, міжнародних або агенцій ООН, волонтерів активно залучаються до підтримки постраждалого населення. У зв’язку з цим виникають певні прогалини або дублювання, тож існує потреба в такому інструменті як кластерна система координації допомоги», — пояснює регіональний координатор Кластеру водопостачання, санітарії та гігієни Сергій Гусак.

Загалом у світі існує 11 кластерів, з яких в Україні активно працюють 9. Кожен кластер має чітко визначену сферу відповідальності та завдання. Важливо розуміти, що кластери не займаються прямим фінансуванням проєктів чи делегуванням завдань — вони створюють платформу для координації зусиль різних організацій.

Водопостачання, санітарія та гігієна (WASH)

Сергій Гусак, координатор кластеру, описує три стратегічні напрямки:

1. Доступ до безпечної води:
   • Підтримка комунальних підприємств
   • Ремонт водогонів
   • Забезпечення очистки води
   • Робота з твердими відходами
   • Підтримка центрального опалення
2. Гігієна:
   • Підтримка вразливих домогосподарств
   • Посилення практик гігієни
   • Забезпечення питною та технічною водою
3. Підтримка установ:
   • Забезпечення лікарень
   • Допомога місцям компактного проживання
   • Підтримка шкіл

«За нашою статистикою, десь близько 40% водоканалів та їхні мережі були у критичному незадовільному стані ще до повномасштабного вторгнення», — зазначає Сергій Гусак.

Захист постраждалого населення

Кластер захисту, який координується УВКБ ООН, об’єднує понад 100 організацій по всій країні. Олег Топчієв, регіональний координатор кластеру захисту в Одеському хабі, підкреслює важливість інформаційного обміну:

«В південному хабі у нас присутні близько 85 звітуючих партнерів. Кластер може слугувати майданчиком для поширення діяльності про вашу організацію та бере участь в перенаправленнях через платформу мапування послуг».

На Платформі мапування послуг розміщено інформацію щодо міжнародних та національних неурядових організацій та агенцій ООН, які надають послуги у сфері захисту, робочої групи з питань грошової допомоги, житла та непродовольчих товарів, координації та управління місцями тимчасового проживання та продовольчої безпеки та засобів до існування

Кластер захисту включає три субкластери:

• Протимінна діяльність
• Гендерно зумовлене насильство
• Захист дітей

Окрім того, працюють через спеціалізовані групи:

• Робоча група з правової допомоги
• Робоча група з кейс-менеджменту
• Технічні робочі групи:
  • З питань житла, землі та майна
  • З питань віку та інвалідності
  • З питань ЛГБТК+ спільнот
• Робоча група з протидії торгівлі людьми

Управління місцями тимчасового проживання

Наймолодший серед усіх кластерів — CCCM (Camp Coordination and Camp Management) — був активований у 2022 році у відповідь на масове переміщення населення. Ярослав Матяш розповідає:

«На найбільш гарячі і найбільш тяжкі часи, тобто березень, квітень 2022 року, приблизно 2 мільйони осіб проживали в місцях тимчасового проживання. На даний момент ця цифра є приблизно 80 тисяч».

Інструменти координації

Кожен кластер розробив власні інформаційні інструменти для ефективної координації:

• WASH створив інтерактивну мапу водоканалів та систему моніторингу потреб у гігієнічних наборах
• Кластер захисту підтримує кілька інформаційних дашбордів для відстеження діяльності партнерів та моніторингу ситуації
• CCCM веде детальний моніторинг місць тимчасового проживання з понад 200 iндикаторами, та оперує інформацією стосовно потреб у місцях тимчасового проживання.  

«Координація, кластерний підхід не передбачає делегування завдань та прямого виконання. Це інструмент для кращої організації, професійності, впорядкованості та передбачуваності гуманітарного реагування», — підсумовує Сергій Гусак.

У часи, коли гуманітарні потреби залишаються значними, а ресурси обмеженими, ефективна координація стає ключем до максимального впливу допомоги на життя постраждалого населення. Кластерна система створює платформу для такої координації, і успіх цього підходу залежить від активної участі всіх гуманітарних організацій.

У сфері гуманітарної допомоги особливо важливо уникати дублювання зусиль та забезпечувати максимальне охоплення потреб. 

«Ми проводимо системний аналіз потреб спільно з кластерами ООН. Якщо знаходимо дублювання, ретельно аналізуємо причини та коригуємо наші дані. Це дозволяє оптимізувати розподіл ресурсів та пришвидшити надання допомоги. Наша мета — це синергія роботи з усіма провайдерами гуманітарної допомоги для максимального висвітлення потреб деокупованих територій. Кожна закрита потреба — це крок до відновлення нормального життя в постраждалих регіонах», — підкреслює Олексій Тертишний.

Інші матеріали за темою

• Юридичний компонент Link, як інструмент покращення доступу до правничої допомоги у деокупованих громадах
• Стратегія розвитку громад під час війни: навіщо планувати майбутнє в умовах невизначеності
• Локальна координація гуманітарної допомоги на деокупованих громадах: досвід платформи Link у Миколаївській та Херсонській областях
• Інновації у локальній координації гуманітарного реагування: як «кабінет громади» трансформує допомогу на півдні України

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.