Локалізація на практиці: як Мережа правового розвитку посилює вплив громад на Миколаївщині

Дата публікації: 18.08.2026

Із 2025 року представники понад 10 громад Миколаївщини та Херсонщини особисто представили потреби своїх сіл на зустрічах кластеру «Вода, санітарія та гігієна». Більшість із цих потреб вдалося передати організаціям, які мали ресурс для їхнього вирішення. Такий підхід знайшов поширення після того, як Мережа правового розвитку долучилася до координації кластеру в Миколаївській області.

Із 2023 року Мережа правового розвитку впроваджує у 25 громадах Миколаївської та Херсонської областей платформу LINK. Платформа обʼєднує близько 1000 активних мешканців громад — старости, фахівці із соцсупроводу, землевпорядники, освітяни, підприємці, які допомагають виявляти та перевірити непомічені і незадоволені потреби, а також гуманітарні організації, які можуть задовольнити потреби. 

Як це виглядає на конкретному прикладі

Староста с. Зоря Шевченківська громада направила до Кластера лист про потребу села Зоря у кабелі СІП (самоутримний ізольований провід) та комплектуючих для підключення насоса до водонапірної башти; цю саму потребу озвучили й під час засідання Кластера. На звернення відгукнулася організація «Південна стратегія розвитку» — потребу задоволено, водопостачання села відновлено. Протягом усього шляху — від моменту виявлення потреби, представлення на кластері до моменту задоволення представники громади отримали покроковий супровід від LINK. 

Що змінила участь локальної організації

Локалізація — передання координаційних повноважень місцевим організаціям — перестала бути принципом на папері й перетворилася на робочий процес. Завдяки LINK люди, які безпосередньо працюють у громадах, можуть супроводжувати запит від його виявлення до пошуку рішення та залучення необхідної допомоги.

На фото зліва направо: програмний менеджер МПР, координатор кластеру Води, санітарії та гігієни у Миколаївській області, координатор кластеру Води, санітарії та гігієни на Півдні Сергій Гусак, проєктний менеджер ГО «Південна стратегія розвитку», яка координує Кластер Води, санітарії та гігієни у Херсонській області, Максим Бакай. Фото Сергія Гусака зі сторінки на Linkedin 

«Ми поєднуємо кластерні зустрічі з представниками громад — старости, соцпрацівники, керівники комунальних установ, які презентують свої потреби від першої особи, — і організації одразу бачать, на що саме буде спрямована їхня допомога. І до початку нашої роботи від громад брали участь у зустрічах, але це були переважно сільські голови або представники військових адміністрацій. Ми ж допомагаємо потрапити тим, хто безпосередньо відповідає в населених пунктах за задоволення потреби. Навчаємо їх протоколу зустрічей та базовим принципам самопрезентації», — зазначає програмний менеджер Мережі правового розвитку, який безпосередньо координує кластер у Миколаївській області, Віктор Алхімов.

Для громад це означає три практичні зміни.

Потреби стають видимими. Дані з LINK системно виносяться на кластерні зустрічі, тому гуманітарні організації бачать не окремі звернення, а ширшу картину незакритих потреб у громадах.

Громади отримують прямий голос. Старости, соціальні працівники та керівники комунальних установ можуть самі пояснити, що саме потрібно населеному пункту і чому. Фахівці LINK допомагають їм підготуватися до зустрічі та чітко представити запит.

Ресурси швидше потрапляють туди, де вони потрібні. Коли в організації вже є відповідний ресурс — кошти, матеріали чи обладнання, — детальна інформація в LINK допомагає оперативно знайти актуальну потребу. Організації можуть навіть самостійно бронювати потреби на платформі.

Таким чином, локалізація перестає бути лише принципом і стає конкретним механізмом роботи: потреба, зафіксована в конкретному селі, проходить шлях від громади до гуманітарного сектору й отримує більше шансів бути задоволеною.

Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.