Локальна координація гуманітарної допомоги на деокупованих громадах: досвід платформи Link у Миколаївській та Херсонській областях

Дата публікації: 24.01.2025

Авторка: Галина Колесник, керівниця комунікаційного кластеру Мережі правового розвитку

Деокуповані громади Херсонської та Миколаївської областей продовжують страждати від постійних обстрілів, що значно ускладнює доставку гуманітарної допомоги до найбільш постраждалих населених пунктів. Платформа Link забезпечує ефективну взаємодію між громадами та гуманітарними організаціями, допомагаючи подолати ці виклики. Про те, як контекст громад впливає на механізм Link, який впроваджує Мережа правового розвитку в партнерстві з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансування уряду Великобританії, й розповідаємо далі.

Сьогодні спеціалісти/ки зі збору даних отримують інформацію з 24 деокупованих громад Миколаївської і Херсонської області. Аби мати змогу верифікувати потреби із двох і більше джерел кожні 14 днів у 2024 році офіси платформи Link запрацювали не лише в м. Миколаїв, а й м. Зеленодольськ Дніпропетровської області та м. Херсон. 

Херсонська область

Робота в умовах постійних обстрілів

«Наш офіс платформи Link, що знаходиться в м. Зеленодольськ, працює із вісьмома громадами Херсонщини. Лише три знаходяться у відносно безпечному стані. Ще в трьох громадах тільки один населений пункт із усієї громади є більш-менш безпечним — там, де розташовані голови військових адміністрацій. Інші ж перебувають під постійними обстрілами — це десь 70 відсотків сірої зони, в яку взагалі ніхто не може доїхати. А дві громади взагалі постійно під вогнем. І частина територій, які, скажімо так, обстрілюються періодично, але знову ж таки, це небезпечні місця. Тому багато організацій, з якими ми працюємо, відмовляються туди їхати й не знають, що там відбувається. За їхніми протоколами — це  червона зона», — пояснює координаторка платформи Link у Херсонській області Юлія Стадник (м. Зеленодольськ, Дніпропетровська область).

У таких умовах платформа Link допомагає налагодити альтернативні механізми доставки допомоги. Наприклад, у деяких громадах мають домовленість, що організація щось відправляє новою поштою до певного складу або довозить до безпечного населеного пункту, а далі вже старости або представники інших населених пунктів приїжджають своїм транспортом і забирають допомогу.

Важливо відзначити, що Link часто стає єдиною можливістю для деяких населених пунктів отримати допомогу.

 «У нас є населені пункти і громади, про які великі партнери навіть не знали», — розповідає Юлія Стадник.

Верифікація потреб та боротьба з викривленням інформації

Одним із ключових завдань платформи є збір та верифікація інформації про гуманітарні потреби. Для цього використовується мережа інформантів, однак у кожному джерелі є свої особливості та ризики.

«Якщо це інформанти такі як голова СВА, староста, працівник соціальної сфери — в будь-якому разі вони є працівниками однієї системи. Як показує досвід, їх інформація не дуже відрізняється», — зазначає Юлія Стадник.

При роботі з представниками громадськості виникають специфічні виклики:

«Тут іноді включається факт особистості — комусь по категоріях дали, а мені не дали, значить щось тут не так. І перевірити цю інформацію іноді складно, тому що інформанти з громадськості не завжди володіють реальним розумінням того, як відбувається процес закриття гуманітарних потреб або ж ще впливають міжособистісні конфлікти», — говорить Юлія Стадник.

Співпраця з партнерськими організаціями

Важливим елементом роботи платформи є взаємодія з гуманітарними організаціями. Хоча партнери готові співпрацювати, вони часто стикаються з браком ресурсів для повноцінної участі в системі.

«Вони так відверто говорять — вибачте, у нас реально нема людини, нема часу саме на це. І ми разом з ними по телефону узгоджуємо всі питання та заповнюємо анкету», — розповідає Юлія Стадник.

У жовтні 2024 року до платформи приєдналися три нові громади Херсонської області, які знаходяться в найскладніших умовах — майже в сірій зоні.

Координаторка наводить приклад впливу безпекової ситуації на гуманітарне реагування. Коли спеціалісти зі збору даних приїхали лише в один населений пункт з громади, який не обстрілюється, побачили великий склад гуманітарної допомоги. 

«Воно все ще запаковане, тому що його нікуди не можна довести… Ті населені пункти під обстрілами. Там навіть воду вже не можна доставити, бо постійно розстрілюються машини», — зазначає Юлія Стадник.

Практика роботи в Херсонській області показує, що для максимальної ефективності необхідно:

– Враховувати постійні зміни безпекової ситуації

– Шукати індивідуальні підходи до кожної громади

– Розвивати альтернативні механізми доставки допомоги

– Інвестувати час у навчання та розуміння платформи місцевими партнерами

– Бути готовими до постійної адаптації механізмів роботи.

Важливість глибшого розуміння механізму

Досвід показує, що ефективність роботи платформи значно зростає, коли представники громад глибше розуміють її механізми та можливості. Після проведення навчального тренінгу координаторка помітила разючі зміни.

«У них просто є такий переворот, взагалі усвідомлення, і вони сказали: “Вау, це просто дуже крутий інструмент”. І в нас зовсім інша комунікація зараз вибудовується», — підсумовує Юлія Стадник.

Платформа Link демонструє, що навіть в найскладніших умовах можлива ефективна координація гуманітарної допомоги. Ключовими факторами успіху є гнучкість у підході до кожної громади, налагодження альтернативних механізмів доставки допомоги та глибока робота з місцевими партнерами для розуміння можливостей платформи.

Особливо показовим є приклад однієї з громад.

 «У нас були дві представниці однієї громади, просто різних старостинських округів… І до цього мали з ним дружні стосунки, й вони йшли на співпрацю… Після того, як вони повернулися з тренінгу, вони нам написали, що не можуть дочекатися початку співпраці. У них взагалі вибудовувалась інша картина, як ми будемо працювати. Окрім того, ще одна громада, Новоолександрівська, знайшла наші контакти й попросила її включити до Link», — підсумовує Юлія Стадник.

Миколаївська область

Link — це не просто база даних про потреби громад. Це живий механізм, який допомагає з’єднати тих, хто потребує допомоги, з тими, хто може її надати. Фахівці/чині зі збору даних Link активно працюють з обома сторонами процесу, щоб забезпечити максимальну ефективність розподілу гуманітарної допомоги. За два роки роботи вони напрацювали репутацію надійного партнера, як для громад, так і для гуманітарних організацій.

«Ми не тільки працюємо в офісі — ми їздимо, спілкуємося з людьми, збираємо інформацію про потреби. Після цього готуємо інформацію та перевіряємо, щоб все було коректно описано», — розповідає координаторка Миколаївської та Херсонської області Тетяна Тимошина.

Платформа Link дозволяє створити єдину базу потреб громад та забезпечити ефективну комунікацію між тими, хто потребує допомоги, та організаціями, які можуть її надати. Система працює на двох рівнях — збір інформації та її верифікація.

Те, що потреби збирають та перевіряють не лише від представників місцевої влади, а й інших джерел, зокрема, мешканців громади, завжди знаходить позитивний відгук.

Коли до села в Миколаївській області терміново потрібно було доставити дрова, організація «Перспектива» звернулася до платформи Link за інформацією. 

«Буквально 5 хвилин, і вона отримали дані про обсяг потреб. Далі попросила звʼязати із контактною особою із громади. І ми доволі швидко це погодили. 

Показовим був і випадок в одному із населених пунктів, у якому ми працюємо. Наприкінці року там зламався насос водонапірної вежі. Мешканці відразу почали телефонувати нам, щоб ця потреба потрапила до бази даних. Нашим інформантам говорили “терміново треба телефонувати фахівцям в Link, тільки вони швидко можуть допомогти”. Так і сталося, хоч це були вихідні, ми перевірили інформації та внесли до бази даних. За короткий час вдалося залучити організацію, що надала комплектуючі для заміни й насос полагодили», — розповідає Тетяна Тимошина. 

Ці приклади відображають, як платформа допомагає оперативно використовувати дані й сприяти кращій локальній координації.

Життя маленьких сіл: між виживанням та відродженням

Проблема не тільки в тому, щоб знайти тих, хто потребує допомоги. Часто навіть коли допомога є, її складно доставити, адже громади не мають гарних доріг. Туди можуть вести польові дороги, які недоступні в негоду та для вантажівок. Перепоною є і невеликий обсяг потреб. 

«Нам говорять, що потрібні матраци для медичних закладів, але ми ж розуміємо, що ніхто три матраци не повезе», — пояснює Тетяна Тимошина. 

Особливу увагу Link приділяє віддаленим селам. У селі Миколаївської області живе всього вісім родин. До найближчого магазину — кілька кілометрів, громадський транспорт не ходить, а після початку повномасштабного вторгнення село опинилось фактично відрізаним від світу. Типова картина тих населених пунктів, які є одними з найскладніших для доставки гуманітарної допомоги. Але саме вони найбільше її потребують.

«У мене цілий перелік сіл, в яких проживають кілька людей, туди ніхто не доїжджає», — розповідає Тетяна Тимошина. 

Особливо складна ситуація в селах Інгульської громади. Раніше багато хто з них працював у Херсоні, але після повномасштабного вторгнення ця можливість зникла. До Миколаєва теж складно доїхати.

Цифровізація допомоги: успіхи та виклики

Команда Link (м. Миколаїв) працює з 15 громадами в Миколаївській та Херсонській областях. Важливою частиною роботи є навчання представників громад користуватися системою.

«Ми їздимо в кожен населений пункт, показуємо, як працює система. Там, де є інтернет і комп’ютери, старости можуть самі переглядати базу даних. Це допомагає їм краще розуміти потреби своєї громади», — розповідає Тетяна Тимошина.

Адже коли вони бачать, які потреби заявляють інші громади, це наводить їх на думку: «А чому у нас таких потреб немає? Можливо, нам теж необхідний дитячий майданчик, адже в нас 70 дітей?»

Впровадження цифрових інструментів має очевидні виклики, адже не всі громади мають достатньо технічних можливостей або кадрового потенціалу для повноцінного використання Link.

«У кого є інтернет, ті з інтересом дивляться. Але все в багатьох випадках також залежить від навичок користування технологіями. Наприклад, телефонують інформанти з Галицинового і кажуть “До нас приїхала організація і каже, що наших потреб на дрова немає в Link. Як так, ми ж надавали…” Я говорю, от, а якби ви вміли користуватися цією системою, ви б спокійно сказали, що потреби є і допомогли б їх знайти», — зазначає Тетяна Тимошина. 

Платформа Link демонструє, як цифрові інструменти можуть суттєво підвищити ефективність гуманітарної допомоги в умовах війни. Система не лише допомагає збирати та верифікувати інформацію про потреби, але й забезпечує кращу координацію між усіма учасниками процесу — від маленьких сіл до великих міжнародних організацій.

• Публічний дашборд — дозволяє забронювати потреби на виконання,
• Кабінет громади — інструмент управління потребами на місцевому рівні,
• Кабінет партнера — простір для ефективної координації допомоги.

Link продовжує розвиватися та адаптуватися до потреб громад. Система стає все більш ефективним інструментом координації гуманітарної допомоги, особливо важливим для віддалених та складних для доступу населених пунктів.

Матеріали за темою

• Link: обʼєднуємо зусилля заради ефективної допомоги деокупованих громад Миколаївської та Херсонської областей
• Юридичний компонент Link, як інструмент покращення доступу до правничої допомоги у деокупованих громадах
• Стратегія розвитку громад під час війни: навіщо планувати майбутнє в умовах невизначеності
• Інновації у локальній координації гуманітарного реагування: як «кабінет громади» трансформує допомогу на півдні України

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.