Мережа правового розвитку пропонує людиноцентричний підхід до вирішення проблем незадекларованої праці

Дата публікації: 20.07.2021

«Важливість трудових прав для людиноцентричного правосуддя полягає у тому, що вони забезпечують, по суті, реалізацію інших базових соціально-економічних прав – права на охорону здоров’я, на освіту та інших. Однак без розуміння масштабу проблеми неможливе її ефективне вирішення. У випадку з неформальною зайнятістю ми якраз маємо справу з відсутністю такого розуміння», – зазначив виконавчий директор Мережі правового розвитку Євген Полтенко. На Другому всеукраїнському онлайн-обговоренні з питань людиноцентричного правосуддя він представив основні результати дослідження правових проблем неформально зайнятих працівників, яке вперше проведене в Україні.

Метою Другого всеукраїнського обговорення було об’єднання ключових національних

партнерів задля обговорення проєктів дорожніх карт та  подальше обговорення концепції людиноцентричного правосуддя і визначення шляхів його застосування усіма зацікавленими сторонами. Це обговорення було логічним продовженням першого всеукраїнського обговорення, яке пройшло 17 листопада 2020 з фокусом на наступних темах: проблемами на роботі, питаннями трудових відносин і безробіття, гендерно-обумовленого насильства та доступ до якісних державних послуг для внутрішньо переміщених осіб.

Мережа правового розвитку активно працювала у тематичній групі, присвяченій питанню трудових відносин і безробіття, поставивши собі за ціль разом з іншими долученими партнерами розробити дорожню карту вирішення нагальних проблем у доступі до правосуддя у цій сфері. Проте, як виявилося, в Україні бракує даних про правові потреби та проблеми працівників, особливо у сфері неформальної зайнятості. Це стало перешкодою щодо розробки людиноцентричної дорожньої карти на тому етапі. Тому Мережа правового розвитку ініціювала вивчення проблематики. Дослідження тривало 7 місяців (з листопада 2020 по травень 2021) і дозволило отримати об’єктивні дані про правові потреби та проблеми неформально зайнятих осіб у трудовій сфері. Були також розроблені рекомендації щодо подолання виявлених викликів, які можуть бути корисними для всіх зацікавлених сторін: органів державної та місцевої влади, працедавців, профспілок і громадянського суспільства та стати надійною основою для розробки та впровадження відповідної дорожньої карти вирішення нагальних проблем у доступі до правосуддя в питаннях трудових відносин і безробіття.

«Мережа правового розвитку ініціювала проведення дослідження за підтримки МФ «Відродження». Презентація результатів дослідження відбудеться 30 липня», – зауважив Євген Полтенко.

У всеукраїнському обговоренні взяли участь понад пів сотні представників органів державної влади та місцевого самоврядування, судової системи, адвокатури, державних та недержавних провайдерів правової допомоги, громадських організацій та донорської спільноти. На заході також представили проєкт дорожньої карти щодо застосування людиноцентричного підходу у спрощенні доступу до правосуддя постраждалих від гендерно-обумовленого та домашнього насильства. Її розробка стала результатом роботи іншої тематичної групи першого всеукраїнського обговорення за тематикою гендерно-обумовленого насильства.

Проєкт представила адвокатка, членкиня робочої групи з розробки дорожньої карти Людмила Гриценко. Вона зауважила, що проблема насильства – комплексна та потребує вчасного реагування.

«Якщо немає вчасної реакції на насильство, воно стає більш повторюваним і має більш інтенсивні прояви. Одним із таких механізмів вчасної реакції є застосування обмежувальних приписів», – зазначила Людмила Гриценко.

Під час дослідження проблематики були виявлені певні перешкоди, які виникають на шляху доступу до правосуддя у постраждалих від гендерно-обумовленого та домашнього насильства.

Серед таких бар’єрів:

•    низька обізнаність щодо такого механізму захисту постраждалих від гендерно-обумовленого і домашнього насильства, як обмежувальні приписи, а також вимог до заяв стосовно видачі обмежувальних приписів – як серед постраждалих, так і серед адвокатів;

•    обмеження доступу дітей із 14 до 18 років до захисту своїх прав у випадку гендерно-обумовленого насильства;

•    нерозуміння суддями природи обмежувальних приписів, використання застарілої судової практики періоду впровадження механізм 2018-2019 років;

•    відсутність механізмів оперативної взаємодії між адвокатами та органами державної влади в цілому та механізмів виконання рішень про обмежувальні приписи на державному рівні.

Дорожня карта пропонує і низку відповідей на виявлені проблеми. Це зокрема розповсюдження інформаційних та аналітичних матеріалів з питань застосування обмежувальних приписів, розробка спрощеного зразка заяви щодо видачі обмежувальних приписів, внесення змін до Цивільно-процесуального кодексу, узагальнення судової практики, тощо. Наступним кроком буде розробка плану дій щодо впровадження дорожньої карти.

Обидва дослідження прокоментував науковий співробітник Центру з міжнародної співпраці Університету Нью-Йорку Густаво Мауріно. Він звернув увагу, щоб обидві проблеми – неформальна зайнятість та захист постраждалих від гендерно-обумовленого насильства – належать до структурних. Тому необхідно застосовувати довгострокові рішення для вирішення проблеми і функціонування системи у сталому режимі.

Окрім того, обидві проблеми мають два боки – об’єктивний та суб’єктивний, які втілюються у поєднанні інституційних, правових та поведінкових компонентів. Людиноцентричний підхід є найкращим для того, щоб вирішувати суб’єктивні правові проблеми. Об’єктивні питання – відсутність координації, недостатня ефективність роботи певних інституцій. Для їх вирішення потрібне реформування системи і державної політики.

«Треба поставити ці питання в основу всієї стратегії. Інакше у вас буде так, як у Аргентини – прекрасні закони, які ніхто не виконує. Судді працюють по-старому, за старою парадигмою», – зазначив Густаво Мауріно.

Наукова співробітниця Центру з міжнародної співпраці університету Нью-Йорку Маха Джвейд підкреслила:

«Критично важливо знати про потреби людей і це дасть змогу знайти практичне вирішення будь-яких проблем, не має значення, в якій ти країні знаходишся і в якій галузі працюєш. Я була дуже рада бачити це в обох документах – всі дані збираються на основі доказів. Це дуже важливо для нас – для нашої ефективності, щоб визначити, чому ми саме такі програми реалізуємо».

Дискусію підсумував старший радник з питань верховенства права Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Ендрю Соломон:

«Україна є лідером в застосуванні підходів та принципів людиноцентричного правосуддя, більш дружнього правосуддя до людини, правосуддя, яке вирішує проблеми людей. Ви, власне, змінюєте парадигму правосуддя в Україні. Дуже важливі напрацювання практичних прикладів, які будуть оцінені представниками міжнародної спільноти».

Організатори заходу – Програма USAID «Нове правосуддя», Міжнародна експертна група за мирне, справедливе та інклюзивне суспільство.

Матеріали заходу

Відеозапис заходу

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.