Понад 80% хочуть залишитися: як жителі Херсонщини бачать майбутнє своїх громад

Дата публікації: 13.10.2026

Авторка: Юлія Білик, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку

«Ми виїжджали, у нас вже був цей досвід, і ми розуміємо, що нас ніхто ніде не чекає. Наш дім — тільки тут». Так відповідали інтерв’юерам жителі Великоолександрівської та Калинівської громад Херсонської області. Їх опитали, щоб з’ясувати, якими мають бути стратегії розвитку громад до 2034 року. Опитування провела Мережа правового розвитку у співпраці з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки уряду Великої Британії. 

Більшість опитаних готові залишатися й відбудовувати свої села, але чекають від влади конкретних кроків: безпеки, шкіл і садочків, робочих місць та реальної можливості впливати на рішення. Що показало опитування і чим відрізняються потреби двох громад, розповідаємо далі.

Про дослідження

Залучені фахівці/чині проєкту змогли виїхати лише до Великоолександрівської громади, де працювали разом із місцевими інтерв’юерами/ками. Автошляхи до сіл Калинівської громади небезпечні через постійні дронові атаки. Тому відповіді жителів інших сіл фіксували п’ять інтерв’юерок із числа місцевих мешканок, а команда проєкту координувала їхню роботу дистанційно. 

Безпекові виклики вплинули на кількість та спосіб збору інформації. У Великоолександрівській громаді команди інтерв’юерів опитали 307 респондентів (150 офлайн і 157 онлайн) у 18 із 34 населених пунктів. Додатково анкети заповнили 10 представників місцевого бізнесу. У Калинівській громаді вдалося опитати 167 респондентів (150 офлайн і 17 онлайн) у 7 із 12 населених пунктів.

Обидві громади є прифронтовими, але суттєво відрізняються між собою. Великоолександрівська — найбільша у Бериславському районі. Вона є своєрідним «хабом» для вирішення гуманітарних, економічних і безпекових питань. Там активно працює громадська організація, яка залучає донорське фінансування на місцеві ініціативи. Натомість Калинівська громада — порівняно невелика, межує з громадами Миколаївської області. У громаді велика кількість зруйнованих сіл.

Залучена експертка, соціологиня Марина Шпікер зазначає, що сприйняття зовнішніх, незнайомих людей, та місцевих інтерв’юерок могло відрізнятися і мати певний вплив на відповіді респондентів/ок.

«Це могло мати “ефект попутника в потязі”, коли перед незнайомою людиною, з якою, швидше за все, більше не доведеться контактувати, простіше поділитися щирими переживаннями», — зауважує Марина Шпікер.

Прив’язаність до громади та міграційні настрої

Загалом жителі обох громад Бериславського району готові залишатися вдома та брати участь у відновленні. Водночас вони окреслили умови: безпека, відновлені школи, робота, базові послуги та прозорий діалог із владою.

Бажання й надалі проживати в громаді висловили 82% опитаних у Великоолександрівській та 86% — у Калинівській громаді. Найвища прив’язаність — серед місцевих мешканців сіл і селищ у Великоолександрівській громаді (91%) та осіб 46-59 років у Калинівській (96%). Найнижча — серед внутрішньо переміщених осіб: 52% і 53% відповідно.

«Більшість людей своїми відповідями давали знати, що вони будуть залишатися у своїх громадах. І багато з них навіть говорили: “ми виїжджали, у нас вже був цей досвід, і ми розуміємо, що нас ніхто ніде не чекає, і наш дім — тільки тут, тому ми триматимемося до останнього”. Також і серед вимушених переселенців більшість говорила про те, що не планують їхати далі», — ділиться спостереженнями залучена експертка, координаторка команди інтерв’юерів/ок Юлія Стадник.

Для Калинівської громади окремим сигналом є молодь: серед осіб віком 18-45 років прив’язаність становить 67%, а 11% планують виїзд. Це — найбільша частка серед усіх вікових груп. Значна частина респондентів у цій громаді ще не визначилася: вони залишаться, якщо будуть створені умови для дітей, молоді та з’являться робочі місця. 

Староста Бобровокутського округу в Калинівській громаді (села Бобровий Кут та Заповіт) Любов Кравець підтверджує: «Люди старшого віку хочуть, щоб закінчилася війна й хлопці повернулися додому. Молодь більше переживає за дітей: щоб у селах була школа, садочок. Усі розуміють, що ситуація нестабільна, і ніхто не знає, що буде далі. Але попри це, люди хочуть залишатися у своїх домівках. Ми тут як одна велика родина, і хочемо, щоб ця родина залишалася разом».

Пріоритети та стан базових послуг

У Великоолександрівській громаді абсолютним пріоритетом є дороги та транспорт — їх назвали 69% опитаних. Стан доріг оцінили негативно 41% респондентів, вивезення відходів — 46%. Виразною є нерівність між центром і селами: вивезенням відходів незадоволені 7% мешканців центру та 86% мешканців інших населених пунктів, транспортним сполученням — 30% і 65% відповідно.

У Калинівській громаді пріоритетними питаннями жителі вважають освіту та дошкільне виховання (56%), на другому місці — дороги та транспорт (46%). Вивезенням побутових відходів незадоволені 92% опитаних, газопостачанням — 72%, дошкільною освітою — 64% (89% у селах), можливостями працевлаштування — 44% (82% у селах). Станом цивільного захисту незадоволені 45% жителів Калинівського і 79% мешканців сіл.

Любов Кравець наводить конкретний приклад: у її старостаті проживає близько 80 дітей, однак дитячого майданчика немає.

«Після школи дітям фактично ніде проводити час. Вони залишаються самі по собі, гуляють вулицями, можуть бешкетувати, бо просто не мають облаштованого місця для відпочинку».

У Калинівській громаді ідею облаштування дитячого та спортивного майданчика підтримали 95% опитаних, а 36% готові долучитися до її реалізації особисто. Школу в окрузі відбудовано й облаштовано укриття, тепер мешканці очікують її запуску, адже, за словами Любові Кравець, онлайн навчання повноцінної освіти не замінює.

Безпека та потреби окремих груп

У Великоолександрівській громаді захищеними почуваються 43% респондентів, незахищеними — 34%. Існує значна різниця між групами: захищеними почуваються 38% жінок проти 54% чоловіків, а також 27% мешканців сіл проти 63% мешканців центральних населених пунктів — селища Велика Олександрівка та Калинівське.

У Калинівській громаді 46% почуваються захищеними, 22% — ні, а 32% не змогли оцінити власний рівень безпеки. Головними загрозами в обох громадах названі атаки дронів і ракетні обстріли: у Великоолександрівській — 83% і 54%, у Калинівській — 81% і 83%.

Потреби окремих груп жителів громад є різними. Внутрішньо переміщені особи пріоритетом називають житло (92% у Калинівській та 70% у Великоолександрівській громаді), ветерани та їхні родини — лікування й реабілітацію (85% і 75%).

Участь і довіра до влади

Залучена фахівчиня, інтерв’юерка, яка збирала дані у селах Великоолександрівської громади, Валерія Меліхова, вважає, що відповіді респондентів/ок були щирими. Ті проблеми, про які говорили люди, дійсно є для них наболілими. Однак до самого опитування жителі долучалися не дуже охоче. За словами фахівчині, найкраще йшли на контакт люди старшого і середнього віку, молодь намагалася уникнути участі.

«Схоже, що це відповідає тому, як жителі населених пунктів залучаються до прийняття рішень у своїй громаді. Коли ми запитували, чи залучають їх до ухвалення рішень, більшість відповідала, що ні. Хоча людей інформують через різні канали — зокрема, через групи в Telegram і Facebook, — вони хотіли б бути більш залученими», — зазначає Валерія Меліхова.

Хоча б частковий вплив на рішення ради відчувають по 41% мешканців обох громад. Водночас 33% жителів Великоолександрівської громади і 31% Калинівської впевнені, що такого впливу немає.

Способом, у який би опитані хотіли отримувати інформацію про життя у громаді, відбудову, спрямування коштів бюджету, вони називали регулярні зустрічі. Про бажання реального впливу на ухвалення рішень свідчить також певне розчарування і невіра у позитивні зміни.

«Коли ми просили пройти опитування, люди часто казали: “Пройдемо. Тільки який буде результат? Ви зараз усе це запишете, але чи буде від цього якийсь зиск? Бо таких, як ви, уже багато приїжджало”», — пригадує Валерія Меліхова.

Марина Шпікер узагальнює тон відповідей: не «усе погано», а «я хочу тут залишитися, тому я хочу, щоб тут було якнайкраще для мене і моїх дітей».

Висновки для розроблення стратегій

Юлія Стадник називає досвід проведення опитування для себе та команди досить щемливим через ставлення людей до своїх громад як до домівок.

«Безумовно, ми чули й багато критики, але домінує серед людей думка про те, що і від них самих щось залежить. Вони навіть говорили: “А я б оце так зробив/ла». Не всі, звичайно, а досить великий відсоток жителів готові діяти, щоб змінювати життя на краще, і дехто має уявлення, що саме і як саме необхідно зробити», — наголошує Юлія Стадник.

Побажання людей щодо відкритості, послідовності, територіальної рівності, пошуку можливостей задовольняти потреби різних категорій та врахування безпекової логіки — це ті чинники, які громади обов’язково мають врахувати у своїх стратегіях.

Наприклад, високий рівень незадоволеності послугами з вивезення побутових відходів, особливо у віддалених населених пунктах, свідчить про необхідність приділити цьому питанню окрему увагу під час визначення стратегічних пріоритетів громад . Освітній напрям потребує комплексного підходу: без укриттів не відновити очного навчання, а без шкіл і садків не втримати молоді сім’ї.

Під час визначення стратегічних пріоритетів важливо врахувати відмінності в потребах і доступності послуг між адміністративними центрами та віддаленими населеними пунктами. Адже на сьогодні в обох громадах, на думку опитаних, центр отримує відносно кращий рівень послуг, ніж віддалені села.

Програми мають враховувати специфічні потреби різних груп населення, зокрема ВПО, ветеранів, людей старшого віку та молоді. У структурі стратегії потрібно дотримуватися безпекової логіки: реагування, стійкість, відновлення, розвиток.

Насамкінець, на запит людей регулярне звітування, присутність влади в селах і реальні механізми участі мають стати невід’ємною частиною виконання стратегій.

Матеріал підготувала Мережа правового розвитку в співпраці з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки уряду Великої Британії в межах проєкту HAVEN — Humanitarian Action through Volunteers, Enablers, and Networks (Гуманітарне реагування через волонтерів, посередників та мережі).

Думки, які висловлені респондентами належать їм самим та не відображають думок організацій або донора. Інтерпретація отриманих даних належить авторам матеріалу та не обов’язково відображає точку зору партнерів та донора.

Титульне фото — малюнок учасника конкурсу малюнків серед дітей Калинівської громади.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.