Сталі сервіси для відновлення: як громадський сектор змінює підходи до допомоги

Дата публікації: 07.07.2026

В умовах повномасштабної війни роль третього сектору у підтримці суспільства, як ніколи, важлива. Надаючи безоплатну правову, гуманітарну, соціальну, психологічну допомогу людям, громадські організації роблять сильнішою державу, яка відчайдушно бореться за мир. Водночас громадянське суспільство також потребує підтримки — від держави, бізнесу, міжнародних партнерів, — адже йому нині критично бракує ресурсів. Щоб встояти і працювати далі, формула проста — визнавати проблеми, шукати рішення та об’єднувати зусилля з тими, з ким працюєте в одному полі.

Відверто про проблеми та можливі шляхи їхнього вирішення йшлося під час онлайн дискусії «Синергія впливу: влада, громадськість і партнери проти викликів війни». Захід провела Мережа правового розвитку за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving 18 червня 2026 року.

Цифри, за якими — людські долі

Дискусія відбулася за підсумками проєкту з розвитку юридичних послуг для задоволення потреб вразливих груп населення, який упродовж 12 місяців реалізовувала Мережа правового розвитку (далі — Мережа) за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving. 

За цей час учасниці проєкту — членські організації Мережі:

• надали понад 10 000 правових консультацій,
• провели понад 250 правопросвітніх та інтеграційних заходів у громадах.

Безпосередню допомогу отримали понад 3 000 людей.

Кожна цифра — це не рядок у звіті, а конкретна людська ситуація: вимушений переїзд, втрата житла, пошук роботи, оформлення пенсії, адаптація дітей у новій школі тощо.

Довіра як стратегічний ресурс

Виконавча директорка Мережі правового розвитку Ольга Настіна наголосила: підтримка GlobalGiving перетворюється на реальні зміни для людей, оскільки її надають локальні організації, яким довіряють місцеві жителі. З іншого боку, ця підтримка загалом є можливою тільки тому, що Мережі довіряють як надійному і професійному партнеру.

«Коли скорочується фінансування локальних громадських організацій, найбільше втрачають не організації — втрачають постраждалі від війни. За підтримки GlobalGiving протягом тривалого часу ми надаємо допомогу вимушено переміщеним людям, допомагаємо громадам долати наслідки війни, а організаціям — жити, працювати і досягати результатів. Гнучке фінансування — це інвестиція у безперервну підтримку, у кожну окрему життєву історію людини і це довіра до нас як до партнерів. Завдяки цій довірі ми працюємо і тримаємося разом у цей складний час війни», — підкреслила Ольга Настіна.

Представниця GlobalGiving в Україні Оксана Плахотнюк звернула увагу на те, що спровокована війною гуманітарна криза є найдовшою в історії благодійної платформи. Організаціям для збереження сталого фінансування та забезпечення потреб людей важливо закладати свої соціальні послуги як частину повоєнного відновлення.

«Людський капітал — це основа відновлення України. Ми маємо трансформувати розуміння соціальних послуг: це не просто екстрена допомога, а органічна частина стратегії Recovery, яка дає людям можливість залишатися в громадах, адаптуватися та ставати рушіями економічної відбудови», — наголосила Оксана Плахотнюк. 

За її словами, GlobalGiving продовжує сталу підтримку організацій, які надають комплексні послуги і здатні закривати не один вузький запит, а створюють екосистему навколо потреб людини.

Коли сервіс неможливо вкласти в рамки проєкту

Як зовнішню експертку до участі у дискусії Мережа правового розвитку запросила директорку напряму послуг Veteran Hub Ольгу Кучер. Організація є потужним національним гравцем у наданні підтримки ветеранам і ветеранкам. Спікерка поділилася досвідом залучення фінансування на реалізацію вузькопрофільних ініціатив та задоволення специфічних потреб.

Veteran Hub — це мережа підтримки для військових, ветеранів та ветеранок і їхніх близьких, яка працює з 2018 року. За цей час організація надала близько 100 тисяч послуг, із них 25 тисяч — лише за останній рік. 

Ольга Кучер вказала на суперечність, що зумовлює більшість труднощів фандрейзингу не тільки для їхньої організації, але й для багатьох інших. Донори звикли фінансувати проєкти з чіткими початком і завершенням. Однак реальна допомога людям вимагає сталості.

«Ми вже бачимо подекуди відхід від гуманітарного реагування, фокус на відновлення та інші пріоритетні напрями, що виникають, в тому числі в міжнародному фінансуванні. Важливо розуміти, що сервіси — це сталий процес, що відрізняється від проєкту, який має початок, завершення, видимість, який часто є більш привабливим, в тому числі для донорського фінансування. Сервіси — це щось регулярне, повторюване, яке постійно відбувається і яке дуже важко адвокатувати, в тому числі  серед донорів», — зазначила Ольга Кучер. 

Veteran Hub надає юридичні консультації, психологічне і кар’єрне консультування, розвиває напрям менеджменту підтримки. Всі ці послуги є тривалими у часі і потребують довгострокового планування. Для прикладу, для психотерапевтичної підтримки ветеранів і ветеранок потрібно щонайменше 10-15 сесій.

Ольга Кучер також розповіла про практику диверсифікації фінансування. Через кризу фінансування від USAID Veteran Hub змушений був призупинити роботу Вінницького хабу та Лінії підтримки. Після цього організація публічно звернулася по підтримку та отримала відгук бізнесів. Також Вінницька міська рада забезпечила співфінансування Вінницького хабу з березня 2025 року і дотепер.

«Це був добрий приклад синергії, коли благодійну організацію підтримує місцеве самоврядування і долучається до співфінансування сервісів для людей, які живуть у цій громаді», — підсумувала Ольга Кучер.

Єдине вікно замість лабіринту установ

Голова членської організації Мережі ГО «Правова єдність» Олександра Щербина з Білоцерківської громади описала трансформацію, яку організація пройшла після 2022 року. За чотири роки повномасштабної війни до громади прибули понад 27 000 переселенців.

Траплялося так, що люди приходили з одним питанням, але насправді потребували комплексної підтримки. Тому юристи/ки та волонтери/ки ГО «Правова єдність» допомагають людям відновлювати документи, отримувати соціальні послуги та орієнтуватися у системі підтримки та захисту, як на державному рівні, так і на місцевому.

«Людина, яка пережила переміщення, втрату роботи, втрату житла, потребує не окремої консультації, а саме комплексного соціального супроводу», — наголосила Олександра Щербина.

У відповідь організація запровадила підхід «єдиного вікна»: в одному місці людина отримує юридичну, соціальну, гуманітарну та психологічну підтримку. Результат — позитивний вплив на долі людей. Наприклад, мати з двома дітьми-школярами з Харкова, чий чоловік служить у ЗСУ, за кілька місяців пройшла шлях від першої консультації з оформлення статусу ВПО до працевлаштування.

«Ми забезпечуємо для людини своєрідну навігацію по всіх доступних можливостях у громаді: від правової допомоги до соціальних сервісів і партнерських програм. Адже тривалий супровід значно ефективніший, ніж разові консультації. І головний висновок, який зробила наша команда — це те, що така гнучка підтримка громадських організацій, як ми отримали від GlobalGiving, дозволяє не лише оперативно реагувати на виклики, а й знаходити системні рішення проблем, дає можливість залучати громаду до змін, адвокатувати нові підходи і перетворювати локальні ініціативи на сталі політики і програми підтримки для людей», — акцентувала Олександра Щербина.

Простір, де немає «чужих»

Координаторка ресурсного центру «Мурашник» ГО «Право» із міста Хмільника на Вінниччині Юлія Килосова розповіла про місце, яке з’явилося з ініціативи громадської організації і завдяки підтримці донорів стало майданчиком єдності, розвитку та дозвілля. «Мурашник» — це 500 квадратних метрів у підвалі колишнього нічного клубу. Після відновлення приміщення власними силами ГО «Право» збирає там людей на різноформатні навчання, заходи психосоціальної підтримки, культурні події, зустрічі гуртків та клубів за інтересами, правові консультації та щотижневі велоподорожі громадою.

Принципова позиція «Мурашника» — не виділяти переселенців в окрему категорію. 

«Я навіть іноді ображаюся, коли запитують: у вас тут тільки для ВПО? Адже насправді ми людей взагалі не розділяємо. Ми всіх намагаємося огорнути турботою, кожна людина, яка приходить у “Мурашник”, знайде тут підтримку і розвиток. Як на мене, тільки так можлива інтеграція у громаду вимушено переміщених осіб», — зазначила Юлія Килосова.

За її спостереженнями, саме через неформальний контакт — спільне заняття або прогулянку — поступово будується довіра. З неї формується відчуття приналежності, і люди стають повноцінною частиною громади.

Малі громади — великі потреби

Голова правління ГО «Молодіжний ініціативний центр» («МІЦь») Наталія Костишин  із міста Шептицького на Львівщині порушила болючу для багатьох локальних організацій тему: донори та програми зосереджені переважно в обласних центрах, тоді як малі й логістично складні громади залишаються поза їхньою увагою.

«Особливо останнім часом це стало зрозуміло, коли ми побачили, як формуються центри життєстійкості, де і як відкриваються ветеранські та молодіжні простори. Зазвичай це адміністративні центри громад або районів. І, на жаль, в силу різних обставин ми дуже мало уваги приділяємо тим населеним пунктам, з якими менше контакту, які логістично менш доступні для адміністративного центру чи для того ж громадського сектору. А власних локальних громадських організацій в маленьких громадах зазвичай або немає, або вони неспроможні закрити ті запити, які існують в громаді», — окреслила проблему Наталія Костишин.

ГО «МІЦь» свідомо пішла іншим шляхом  — до невеликих громад. Ціна послуги зростала через логістику, але якість не знижувалася. Хорошим прикладом того, як говорити про свої досягнення, потреби та невдачі відверто і так, щоб тебе почули інші, став діалог між мешканцями та владою, який переріс у діалог трьох громад, що стало можливими за підтримки GlobalGiving. Результат — підписаний договір про міжмуніципальне співробітництво. Це дає можливість об’єднати ресурси та швидше та якісніше реагувати на потреби мешканців громад та виклики, пов’язані з війною, що виникають у громадах.

«Діалог дає можливість пошуку внутрішнього ресурсу і скерування його на вирішення проблеми. Все це тому, що запит надходить безпосередньо від громади, а не від надуманої, записаної в якусь місцеву програму, проблеми», — підсумувала Наталія Костишин.

Об’єднувати зусилля — єдина відповідь на спільні виклики

Громадський сектор в Україні вже робить те, на що часто немає ані стандартів, ані чіткого фінансування: будує довіру там, де її немає, надає комплексну підтримку там, де до неї ніхто не доходить, і з’єднує людей, яких війна розділила.

Але є й виклики, які жодна організація не здатна вирішити самотужки: фрагментованість фінансування, нерівний доступ до послуг у різних громадах, складність залучення людей, що втратили довіру до всього. Відповідь на ці виклики — у синергії, яку учасниці дискусії не лише обговорювали, а й демонструють щодня своєю роботою.

Ключові висновки дискусії

1. Довіра будується через локальні організації

Учасники дискусії неодноразово підкреслювали: людей без особистої мотивації складно залучити напряму через органи влади чи донорські програми. Найкраще це вдається через довіру до локальної або партнерської громадської організації, яка вже присутня в громаді й знайома мешканцям.

2. Гнучке фінансування дає простір для реального запиту

Історії Veteran Hub, «Правової єдності», «Мурашника» та ГО «Молодіжний ініціативний центр» показують: саме гнучкі, не жорстко прописані проєкти дозволяють реагувати на потреби, які змінюються швидше, ніж встигає змінитися грантова заявка.

3. Діалог усередині громади потребує часу

Фасилітовані зустрічі між владою й мешканцями можуть дати результат за місяць, а можуть тривати роками — особливо коли йдеться про чутливі теми, пов’язані з втратами та війною. Короткі грантові цикли в 6–9 місяців не завжди відповідають реальному темпу таких процесів.

4. Диверсифікація фінансування — питання сталості, а не вибору

Приклад співфінансування Veteran Hub Вінницькою міською радою показує, що поєднання міжнародної підтримки, місцевого самоврядування та українського бізнесу дає стійкість, якої не забезпечить жодне окреме джерело.

Матеріал створила ГС «Мережа правового розвитку» за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving. Зміст публікації є виключно відповідальністю Мережі правового розвитку.

Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.