Як фасилітація допомагає будувати партнерство: досвід трьох громад Львівщини

Дата публікації: 03.06.2026

Спілкувалася Юлія Білик, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку

Наприкінці травня 2026 року три громади Львівської області — Великомостівська, Добротвірська та Рава-Руська — підписали Договір про співробітництво. За цим документом — майже рік польових досліджень, фокус-груп, депутатських сесій і телефонних розмов. За підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving фасилітувала процес Наталія Костишин — голова правління ГО «Молодіжний ініціативний центр» та експертка Мережі правового розвитку. Про те, як три галицькі громади вчилися чути одна одну та як це може вплинути на їхнє майбутнє, — в цьому інтерв’ю.

Чому саме Великомостівська, Добротвірська та Рава-Руська громади опинилися за одним столом?

Наталія Костишин: Ініціаторкою виступила Великомостівська громада. Якщо дивитися географічно, то з одного боку від неї — Добротвір, з другого — Рава-Руська. Це перша, логістична, причина. Але є й інші.

Ці громади знають власні можливості та потреби, готові ділитися і запозичати. Для всіх них близькість до кордону з Польщею/Євросоюзом — це можливість багатостороннього партнерства, транскордонне співробітництво, досвід.

Рекреаційні зони регіону — це в майбутньому перспективні туристичні маршрути та інфраструктура навколо них, відповідно — розвиток та сталість громад.

Але, мабуть, найважливіше — це люди. Вони  різного  віку, мають різний досвід та підходи в роботі, але єдині у баченнях покращення своїх громад. Досвід попередньої взаємодії засвідчив потребу в об’єднанні зусиль та можливостей, напрацюванні спільних ідей та проєктів.

Яке перед Вами як фасилітаторкою було завдання?

Н.К.: Спочатку метою було по-справжньому налагодити контакт між громадами. Тому що одна річ — домовленості між трьома людьми — головами громад. Зовсім інша — дослідження громад і контакт між ними як системами.

Моїми завданнями було:

• подивитися, що громадам могло б бути цікаво робити спільно, 
• допомогти їм самостійно оцінити їхні сильні й слабкі сторони, у чому вони схожі, у чому — відмінні, де, хто і кому може бути помічний, у кого можна запозичити досвід — як позитивний, щоб підхопити, так і негативний, щоб не наступити на ті самі граблі.

Скільки загалом тривав фасилітаційний процес?

Н.К.: Майже рік. Перша зустріч, на якій був озвучений запит, відбулася 11 червня 2025 року. За цей час ми провели польові дослідження в кожній громаді, фокус-групи, інтерв’ювання. Потім узагальнені матеріали передали в усі три громади. Вони пропрацювали, побачили, де є однакові больові точки, де є сильні сторони в кожної, проаналізували, що можуть запропонувати одна одній.

Був і форс-мажор: коли ми вже виходили на фіналізований документ, відбулися зміни в законодавстві у сфері житлово-комунального господарства. Довелося повернутися на крок назад, знову аналізувати нормативні документи, щоб громади уникнули помилок. Але і з цим ми разом впоралися.

Із ким безпосередньо Ви працювали? Які категорії громадян долучалися до процесу обговорення?

Н.К.: Перша лінія — голови громад. Їм треба було ухвалювати рішення, вони прийняли удар на себе. Другий рівень — депутатський корпус. Є алгоритм, прописаний законом: пропозиція озвучується на сесії, потім відбувається обговорення у профільних депутатських комісіях, потім — на погоджувальних радах, потім питання виноситься на сесію і голосування. Тому вся підготовча робота велася з депутатами, а не лише з головами і секретарями рад.

Третій рівень — галузеві фахівці. Коли визначилися з напрямами, зрозуміли, з ким конкретно говорити. Наприклад, про освіту з експертами у житлово-комунальному господарстві не поговориш.  Вийшов мікс, де кожен чітко знав свою громаду, свою роботу і свої застереження.

Окрема історія — громадські організації. У маленьких громадах часто вони є, але їх немає. Активно долучалися громадські організації в одній із трьох громад, в інших було складно. Але завжди є ініціативні мешканці, які вболівають та готові допомагати у хороших справах.

Громади діяли проактивно чи Вам доводилося їх підштовхувати?

Н.К.: Ні, підштовхувати не доводилося. Вони були достатньо активні. Якщо одні не включалися в певний момент, то включалися інші, підстраховували. Були постійні телефонні обговорення між офіційними зустрічами, багато запитань — одна громада до одної, і до самих себе. Це точно не була одностороння гра.

Коли ми вже виходили на фінальний документ і стався законодавчий форс-мажор — вони вже самі чітко відстежували зміни. У громад сформоване розуміння того, що все треба робити вчасно, а не вчорашнім або завтрашнім днем.

У контексті домовленостей про співпрацю частіше можна почути про укладання меморандумів. Чому ці три громади підписали саме Договір?

Н.К.: Меморандум — це, швидше, умовний декларативний документ про наміри, і, на жаль, найчастіше,— на цьому закінчується. Є важливий момент. Якщо ми говоримо про співробітництво громад, то будьмо чесними перед громадами та перед собою. Умовний меморандум — документ, який підписується однією особою. Так, ця особа — посадовець, якому громада делегує певні повноваження. Але де в цей час громада? Зазвичай їй доводять до відома, що голова громади А підписав Меморандум з головою громади Б. І на цьому все. Великомостівська, Добротвірська та Рава-Руська громади пішли іншим шляхом, дещо складнішим, але дієвішим.  Договір про співробітництво — це результат взаємодії, консультування, домовленостей насамперед в самій громаді. А вже потім — взаємодія та напрацювання конкретних кроків спільно з іншими громадами.

Укладений Договір про співробітництво — це вже другий документ між громадами. Першим був саме меморандум про наміри, підписавши який, голови взяли на себе конкретне зобов’язання: координувати процес і напрацювати чіткий план — що робити, в яких галузях, де може бути перетин. Договір укладений відповідно до норм  Закону України «Про співробітництво територіальних громад». Він передбачає різні формати договорів та співробітництва. Громади зупинилися на спільній проєктній діяльності.

Сьогодні громади подають документи для реєстрації  і внесення Договору до Реєстру договорів про співробітництво територіальних громадв Міністерство розвитку громад та територій

Шлях до Договору дійсно був тривалим. Чи почали громади діяти ще на цьому шляху?

Н.К.: Так, і це важливо. Паралельно з підготовкою документів починався реальний обмін. Наприклад, у Добротворі зароджувалася ідея створити станицю «Пласту» — це потужний інструмент роботи з молоддю. У Раві-Руській така станиця колись працювала, а так склалося, що тепер потребує відродження А от у Великих Мостах осередок «Пласту» дуже потужний. У результаті «Пласт» став однією із точок перетину інтересів  громад: пластуни Великомостівської громади привезли Вифлеємський вогонь у селищну раду Добротвора. У Добротворі тепер розпочалася робота над створенням осередку. Повільно, покроково, але почалася. І таких прикладів уже декілька. Громади почали детальніше приглядатися одна до одної, міксувати уже напрацьований партнерами досвід зі своїм, обговорювати результати та ризики.  

Як, на Вашу думку, змінилися громади за цей рік — у сприйнятті, у підходах, баченні свого майбутнього?

Н.К.: Говорити про якісь суттєві зміни ще рано. Але є три важливі зрушення. Перше — це те, що громади почали говорити не про проблеми як такі, а про те, як їх вирішувати. Це вже зовсім інше мислення.

По-друге, багатьом громадам некомфортно чути про себе щось негативне. А в процесі нашої роботи довелося не тільки чути, а й самим це проговорити вголос і визнати, що десь щось не так. Це теж зміна, хоч не миттєва, але стратегічно важлива.

І третє. Громади почали звертати більше уваги одна на одну. Якщо спочатку на фокус-групах казали: «у нас є і те, і те, і тут ми круті», то коли фіналізували план, вже говорили: «Це в нас є в документах, на сайті, але воно не працює, і ми самі про це не знали». Це важливо. Бо треба спочатку побачити реальний стан, і тільки після цього діяти задля змін.

Довідково

У межах співробітництва Великомостівська, Добротвірська та Рава-Руська громади Львівської області працюватимуть над реалізацією спільних проєктів, обмінюватимуться кращими практиками, підвищуватимуть ефективність використання ресурсів, шукатимуть нові можливості для залучення інвестицій та міжнародної підтримки, розвиватимуть важливі для жителів громад послуги. Громади вдячні GlobalGiving, Мережі правового розвитку та безпосередньо Наталії Костишин за підтримку та експертний супровід.

Матеріал створила ГС «Мережа правового розвитку» за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving. Зміст публікації є виключно відповідальністю Мережі правового розвитку.

Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.