Як Мережа правового розвитку реагує на виклики повномасштабної війни та розбудовує стратегії відновлення 2023

Дата публікації: 24.02.2023

Авторка: Галина Колесник, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку 

Рік Україна протистоїть повномасштабній агресії російської федерації проти України. Громадянське суспільство теж стало частиною опору, зокрема, і Мережа правового розвитку (МПР). Майже від початку вторгнення ініціювала створення коаліції «Солідарність та справедливість», об’єднавши 22 організації Мережі та партнерів аби якомога ефективніше відповідати на виклики війни.

«На початку повномасштабного вторгнення державна система надання правової допомоги була паралізованою. Вона не могла виконувати те, що було вкрай необхідно. Адже все в країні, і в тому числі законодавство, швидко змінювалось і адаптовувалось до вимог воєнного стану. Українці /ки потребували оперативного консультування з багатьох питань, адже від цього залежало і дотримання їхніх прав, і прийняття рішень. Після того, як ми допомогли представникам наших організацій і їхнім родинам переїхати в безпечні місця, почали активізовувати надання правової допомоги. Вона стала основою програми кризового реагування #StandWithUkraine, а 15 організацій Мережі об’єдналися в коаліцію «Солідарність та справедливість». Щоб посилити спроможність відповідати й на інші виклики – надавати гуманітарну, психологічну допомогу, допомогти з поселенням внутрішніх переселенців, соціалізацією та багато іншого, залучили до коаліції партнерів – волонтерське об’єднання Ukraine Allive 2022, ГО «Трикутник» з м. Коломиї, Івано-Франківської області, яка згодом увійшла до МПР, БО «Українська освітня платформа», ГО «Асоціація громадських радників України», ГО «Центр економічно-правового розвитку» м. Кам’янка-Бузька на Львівщині, ГО «Юридичні інновації», ГО «ЮрФем», – зазначає виконавча директорка Мережі правового розвитку Ольга Настіна. 

Про те, що вдалося разом зробити за рік і чого чекати у 2023 році розповімо далі.

Правова допомога

За 2022 рік юристи Мережі правового розвитку надали правову допомогу 113818 особам. Окрім того, надано правові консультації 68 614 українцям за  кордоном.

Якщо на початку року запити до правозахисників стосувалися, здебільшого, правил виїзду українців за кордон, питань отримання гуманітарної допомоги та захисту внутрішньо переміщених осіб, дотримання трудових прав в умовах воєнного стану, до кінця 2022 року, окрім цих питань, збільшилися запити щодо:

• відновлення втрачених документів;
• відшкодування / відновлення зруйнованого чи пошкодженого житла;
• стягнення аліментів і оскарження судового рішення про стягнення аліментів;
• питання пов’язані з військовослужбовцями (переведення в іншу частину, виконання військового обов’язку, виплата допомоги при загибелі військового, права під час мобілізації, вручення повісток, розірвання контракту тощо);
• порядок укладення шлюбів за кордоном;
• встановлення фактів смерті / народження на окупованій території;
• евакуація з тимчасово окупованої території, в тому числі бізнесу;
• земельні питання (оренда, оформлення, відчуження тощо).

Краудфандинг

Із початку повномасштабного вторгнення Мережа правового розвитку оголосила збір коштів на підтримку програми гуманітарного реагування #StandWithUkraine, яку впроваджувала у 2022 році й продовжує підтримувати окремі її напрями. Так минулого року вдалося зібрати загалом 297 тис. 091 грн. Кошти отримали від  30 благодійників з України,  із США, Великої Британії, Німеччини, Польщі, Кіпру. Найменший внесок сягав 50 грн, найбільший – 100 тис. грн.  

171 тис. 859 грн із зібраного МПР передала волонтерському об’єднанню Ukraine Allive 2022 на пальне. 

Об’єднання й досі збирає та доставляє найнеобхідніше до постраждалих міст, селищ і сіл – продукти харчування, генератори, одяг та багато іншого. 

На 100 тис. грн закупили сухі борщові набори для постраждалих від бойових дій, особливо тих, які не мали умов та часу для повноцінного приготування їжі. 25 тис. 232 грн залишились невикористаними і стануть частиною задоволення потреб постраждалих 2023 року. Про те, кому саме допоможуть ці кошти розповімо згодом.

Гуманітарне реагування

У межах роботи коаліції «Солідарність та справедливість» Мережа правового розвитку також допомогла долати гуманітарну катастрофу. Із квітня по вересень спільно з ГО «Асоціація громадських радників» та ГО «Українська освітня платформа» доставили та адресно розподілили 574 тонн гуманітарної допомоги серед жителів 145 громад.

Із березня координували впровадження соціальної ініціативи «Вулик Змістів», яка впроваджується і сьогодні у Коломиї Івано-Франківської області, Кам’янка-Бузька Львівської та Хмільнику Вінницької області. Вона допомогла знайти житло 571 родині (1718 внутрішньо переміщених осіб). Вулики піклуються не лише про поселення, а й надання юридичної, психологічної допомоги, налагодження взаємодії в громаді та багато іншого. Помітивши, що після знаходження житла, працевлаштування стало другою потребою для переселенців, у межах роботи «Вулика Змістів» у Коломиї розроблено процедуру з працевлаштування, яка може стати основою для впровадження й у інших громадах.

Із початку повномасштабного вторгнення зросло значення і запит на психологічну допомогу. Учасники і учасниці коаліції вже надали її 1583 українцям / кам.

Інформаційна підтримка

Програму #StandWithUkraine підтримали велика кількість українських та міжнародних партнерів МФ «Відродження», Фонд Ч. С. Мотта, DLA Piper Foundation, міжнародна благодійна платформа GlobalGiving та Legal Empowerment Fund (програма Fund for Global Human Rights). Вони також створили можливості для інформаційної підтримки, як і коаліції, так і окремих її представників /иць. Так координаторка «Вулика Змістів» у Івано-Франківській області Соломія Зінець-Мацишин стала учасницею фандрейзингової кампанії «Місцеві герої – глобальні зміни» Фонду за права людей (The global for human rights). В межах цієї кампанії фонд зібрав 403 905 дол., які стануть підтримкою для героїв /їнь кампанії. Американський журналіст та адвокат Боб Амброджі (Bob Ambrogi) на кількох рерсурсах розповів про старт платформи допомоги українцям за кордоном, створення якої ініціювала Мережа правового розвитку в співпраці з Paladin та ГО «Правові інновації», адже понад 6 млн україців змушені були залишити Україну в пошуках безпеки.

Досвідом того, як українські правозахисники в окремих громадах відповідають на виклики повномасштабної війни, поділилась ГО “Правова Єдність” з аудиторією Американської асоціації адвокатів (укр. версія матеріалу), а  для міжнародної організації Pathfinders for Peaceful правозахисниками організацій Мережі правового розвитку розповіли про кризові стратегії відновлення доступу до правосуддя та основні виклики, з якими зіштовхнулися низові організації та українці з 24 лютого 2022 року (укр. версія матеріалу).  

Виклики 2023

Про те, з якими викликами 2023 року матимемо справу, поділилися представниці організацій Мережі.

«У 2023 році ми прогнозуємо ще одну проблему, яка пов’язана з військовослужбовцями і вона виникне, як тільки закінчиться активна фаза бойових дій, – переконана керівниця проєктів Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Наталія Кулікова. –  Адже більшість військовослужбовців не отримали надбавки, які гарантовані державою, починаючи з 24 лютого 2022. Таку тенденцію дуже чітко бачимо у Чернігівській області. Коли закінчиться активна фаза бойових дій вони всі масово підуть до суду за стягнення цих коштів. 

Інша проблема пов’язана із самовільним залишенням військової частини. Внаслідок цього військові знаходяться в невідомій правовій позиції на полі бою. Службові розслідування щодо цього тривають понад місяць, півтора-, два-. Особливо гостро постає питання, якщо військовослужбовець зникне безвісти, потрапить в полон. Про нього не буде інформації в жодних документах і довести, що ця людина перебувала саме на полі бою фізично буде неможливо.  Кожне друге зверненняДо нашої організації стосується цього. Також залишаються актуальними питання компенсації за зруйноване або пошкоджене житло».

«Із досвіду 2014-2020 років ситуації за неправомірно отримані виплати внутрішньо переміщеним особам навіть доходили до відкриття кримінальних проваджень. Поки що держава тільки робить спроби ідентифікувати цих переселенців, з’ясувати що і де вони отримають, але як тільки, знайдеться правильний механізм – підуть припинення, призупинення, поновлення і стягнення неправомірно виплачених коштів», – зазначає керівниця ГО “Північна правозахисна група Наталія Єсіна.

Виконавча директорка ГО «Подільська правова ліга», м. Хмельницький, Анастасія Площинська звертає увагу ще й на те, що територія України є небезпечною, і тому повернення дітей в умовах війни назад в Україну може бути визнано таким, що суперечить «найкращим інтересам дитини» в розумінні міжнародного законодавства. На запити Міністерства юстиції і Міністерства закордонних справ надходять відповідь, що повернення дітей в Україну суперечить конвенції. Тобто спілкування і військових і цивільних з дітьми зараз дуже складне, особливо, якщо батьки в стані конфлікту. В цьому є порушення їхніх прав.

«Ми розуміємо, що якщо 2022 рік був роком кризового реагування, то 2023 – це рік впровадження системних рішень на подолання існуючих проблем. Саме на такому підході й базуватимуться наші ініціативи. Ми продовжуємо системну роботу Мережі правового розвитку щодо відновлення доступу до правосуддя. Водночас у 2023 році в межах коаліційного об’єднання наша робота спрямовуватиметься на подолання соціальних викликів – допомогу внутрішньо переміщеним особам не лише в поселенні, а й інтеграції в громаді, в тому числі пошуком роботи з використанням розробленої процедури з працевлаштування. Окрім того, ми підтримали роботу регіональних координаторів із 14 організацій, які впроваджуватимуть комплексні ініціативи, пов’язані з наданням правової допомоги постраждалим від війни та інших видів допомоги ВПО,» – зазначає програмний директор Мережі правового розвитку Віталій Охріменко.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.