Як переміщені організації вчаться допомагати собі, щоб ефективніше допомагати внутрішнім переселенцям

Дата публікації: 13.01.2023

Авторка: Галина Колесник, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку 

Із вересня до кінця грудня представники та представниці переміщених громадських організацій пройшли понад 95 годин 20 вебінарів перших навчальних модулів проєкту «Розвиток спроможності місцевих ОГС — надавачів правової допомоги в Україні». 

Вони отримали знання, досвід і навички у сферах організаційного розвитку, управління змінами та емоціями, створення ефективних правових сервісів, комунікацій тощо. Переважна більшість із них уже надає правову допомогу внутрішнім переселенцям, а частина ще тільки планує надавати. Керівники/ці, юристи/ки, комунікаційники/ці розвивають свої суперсили не лише під час вебінарів, а й у супроводі менторів і менторок. 

Варто нагадати, що в річній програмі проєкту беруть участь громадські організації з Дніпропетровської, Запорізької, Харківської, Донецької, Луганської, Миколаївської та Чернігівської областей.  Ініціативу впроваджує Мережа правового розвитку (МПР) за підтримки Програми розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в Україні  та Уряду Канади. 

Хоча попереду ще два навчальні модулі, учасники/ці проєкту та команда вже отримали свої неоціненні уроки та мають чітке уявлення про напрями подальшого розвитку. Про деякі з них розповімо нижче.

Покращення правових послуг 

Перший модуль був візійним для занурення всіх учасників/-иць в один контекст посилення правових спроможностей. Старший радник Мережі посилення правових можливостей Марлон Мануель (Marlon Manuel) зазначає, що за статистикою дослідження Центру міжнародного співробітництва Нью-Йорського  університету, третина всього населення Землі немає ефективного доступу до правосуддя з різних причин, серед яких:

• Відсутність у людей інформації щодо законодавства; про те, в чому полягають права людини; до кого звернутися за захистом прав; про те, що їхні права мають цінність.
• Коли система правосуддя є занадто складною. Тож, навіть якщо люди знають свої права, вони не мають уявлення, з чого почати. 
• У багатьох випадках законодавство є дискримінаційним, воно — не про захист, а про балансування влади, тож зовсім не захищає людей, які не мають ресурсів і цією владою не володіють.  

«Для посилення правової спроможності потрібно зробити певні кроки,   — розповідає Марлон Мануель . — Насамперед —  надати знання про законодавство, різні механізми, як його аналізувати і застосовувати відповідно до різних ситуацій. Ми говоримо про розуміння та усвідомлення контексту правових питань. Другим кроком є рух від знань до дії — як індивідуально, так і суспільству. Знати, що вони мають права, і ці права є цінністю. Люди також мають розуміти, що можуть зробити. Але якщо законодавство саме по собі проблемне, спільнота посилення правових спроможностей допомагає суспільству формувати закон, просувати зміни до законодавства».

У наступному модулі експерти та експертки надали практичні інструменти, що допоможуть окреслений підхід застосувати на практиці для допомоги внутрішнім переселенцям. На системному рівні створити якісні послуги та впровадити зміни допомагає вивчення правових потреб.

«Проєктувати якісь рішення можна лише тоді, коли в тебе є достатньо даних про проблеми у громаді. Звісно, можна впроваджувати якусь послугу  і думати, що вона гарно працює. Але насправді це не про зміни. Лише релевантні дані допомагають аргументувати ті чи інші рішення, конструктивно комунікувати з представниками влади  і бути основою для пошуку ресурсів», — зазначає експерт навчально-практичної програми «Правоспроможна громада», програмний директор МПР Віталій Охріменко, який понад три роки допомагав ініціативним групам вивчати правові проблеми у громадах і проєктувати інструменти їх вирішення.

Окремою частиною модулів було посилення професійних навичок юристів/ок щодо процедури відшкодування за зруйноване/пошкоджене майно та захисту від гендерно зумовленого та домашнього насильства.

Організаційний розвиток

Розуміти місію та цінності організації, мислити стратегічно та планувати, впроваджувати практики належного врядування допомагає тренер, кандидат політичних наук, керівник Студії соціальних технологий “Garnet”  Руслан Бахтиєв. Багато з організацій — лише на шляху до цього, бо створилися лише 2022 року, і значна кількість має можливість переглянути внутрішні політики та процедури з урахуванням отриманої інформації.

«Я розумію, що працюю з різними організаціями за рівнем розвитку. Часто звертаю увагу, що не потрібно знецінювати попередній досвід організації. Навіть якщо вона ось-ось створилася і ще не інституціоналізувалася. Адже без цього досвіду не перейти на вищий рівень. Майже на кожному вебінарі розповідаю про етапи розвитку організації. Важливим є розуміння, на якому з них вона знаходиться, адже кожен має свої особливості й складнощі. Саме знання про це допомагає краще усвідомлювати ситуацію, чого чекати, більш зважено відповідати на виклики і підбирати правильні інструменти», — говорить Руслан Бахтиєв.

Важливою частиною є розвиток як окремо кожного фахівця/ині, так і команди в цілому. Шлях від розвитку емоційного інтелекту — від управління собою до управління змінами — учасники й учасниці пройшли разом із тренеркою Іриною Глущенковою.

Представники/ці організацій відзначають, що вже використовують отримані знання для відновлення інституційної спроможності організації та оптимізації ресурсів (людських, фінансових, часових тощо) в умовах втрати організацією та її членами житла, доходів, фізичних соціально-культурних зв’язків у громаді. А методика швидкого зняття стресу допомагає привести емоції в норму після довгих тривог.

Комунікація

Однією з важливих суперсил, яка допомагає збільшити впливовість організації, залучити додаткові ресурси, адвокатувати зміни і підтримувати довіру, є комунікація. 

«Перш ніж почати будь-яку інформаційну кампанію, проєкт, треба вивчити свою цільову аудиторію, адже саме вона є ключем до досягнення результату», — підкреслює тренерка та експертка з комунікації Марина Говорухіна. Учасники й учасниці тренінгів навчилися досліджувати свою ключову аудиторію, формувати ключове повідомлення та дізналися про тонкощі використання різних інструментів для ефективної  комунікації.

«Одним із важливих інструментів комунікації, — розповідає Марина Говорухіна, — є вміння фокусуватися на цілі. Це допомагає не лише в повсякденній комунікації, а й під час спілкування з журналістами/ками. Як би вас не намагалися спровокувати говорити про щось інше, потрібно тримати в голові фокус: ваше ключове повідомлення. Воно може стати тим містком, який врятує вас від поразки».    

Як використовувати комунікацію не лише для збільшення впливу організації, адвокації, а й для правопросвітництва, навчала редакторка сайту ldn.org.ua, тренерка Олена Орлова. Вона поділилася інструментами підготовки юридичних консультацій та історій успіху, якими послуговується у щоденній роботі. 

«За роки роботи над контентом сайту Мережі правового розвитку наша команда напрацювали чимало дієвих інструментів, які допомагають громадським організаціям МПР та їхнім ініціативам стати видимими та значущими в інформаційному полі. Зокрема маємо корисні алгоритми та формати, якими радо поділимося з учасниками навчання. Впевнена, що вони стануть їм у нагоді, допоможуть навчитися оперативно збирати інформацію, писати цікаво для своєї цільової аудиторії та як наслідок — отримувати якісні результати роботи», — ділиться Олена Орлова.

Менторський супровід

Аби отримані знання організації (менті) могли застосовувати якомога ефективніше та ще чіткіше формулювати цілі, яких хочуть досягти, їм допомагають десять менторів/ок. 

«Підсумовуючи загалом роботу менторів і менторок, умовно можемо розділити організації на дві групи: ті, хто сформували цілі та йдуть до створення операційного плану, а також ті, хто знаходиться на шляху налагодження взаємодії і визначення того, над чим будемо працювати», — розповідає тренерка з підготовки менторів Анна Уварова. Вона підкреслює, що дуже важливо на цьому етапі підлаштовуватися під темп своїх менті.

«Хоча всі мої менті й переміщені, але є дуже різними, — зазначає менторка, голова правління ГО «СТЕП» Катерина Мальцева (м. Запоріжжя). — Дуже хочу, щоб вони розвинулися та стали на щабель вище. Одна з моїх організацій-менті тільки створилися, тобто ніколи не займалися громадською, проєктною діяльністю. Зараз об’єдналися, і я переконана, що, коли вони повернуться додому, то й далі продовжать займатися своєю діяльністю. Зараз вони бачать, де в них прогалини, і що потрібно зробити, щоби досягнути більше цілей».

«Намагаюсь робити так, щоб мої менті не виходили зі своєї зони комфорту, оскільки я й так надаю їм щось нове, —  ділиться досвідом роботи програмний менеджер Тімур Канатаєв, який допомагає у розвитку чотирьох організацій. —  Організації та навіть члени в команді знаходяться на різних рівнях розвитку. Треба спіймати одну хвилю, щоб ми всі рухалися синхронно». 

Крім усього іншого, зараз команда менторів/ок консультує щодо підготовки пропозиції на конкурс мікрогрантів на надання правової допомоги внутрішнім переселенцям, який підтримує Програма розвитку ООН у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру для учасників  проєкту в січні 2023 року.

Виклики

Як у ситуації повномасштабного вторгнення рф  на територію України не лише працювати, а ще й посилювати свою спроможність, розповіла керівниця БО «БФ Національні гуманітрані ініціативи» Тетяна Волинець. Її організація працює з 2015 року в Дніпрі. Від початку створення надавала правову допомогу ветеранам АТО/ООС, а з 24 лютого 2022 почали консультувати також внутрішніх переселенців. 

«Навчальна та менторська програма допомагає структурувати напрями діяльності організації, —  зазначає Тетяна Волинець, — це і питання стратегічного планування, комунікації, роботи з персоналом. Ми бачимо, що це дійсно треба робити, це важливо. Донедавна ми, здебільшого, вирішували нагальні проблеми.

Нам дуже допомагає зрозуміти, які маємо прогалини і сильні сторони самооцінювання організаційної спроможності. Також подобається співпрацювати з нашим ментором Тімуром Канатаєвим. Його поради дуже дієві, як і досвід, яким він ділиться. Оскільки ми братимемо участь у конкурсі мікрогранітів ПРООН в межах проєкту «Розвиток спроможності місцевих ОГС — надавачів правової допомоги в Україні», він змінює наш підхід до підготовки заявки, щоби вона відповідала і нашим потребам і погляду донора. Раніше такого досвіду не мали і дуже круто, що з нами працює така експертна команда».

Водночас Тетяна відзначає, що і в Дніпрі, як і скрізь, перебої з енергопостачанням заважають і якісній роботі організації, і участі в навчальній програмі. Адже «тільки-но починаєш переглядати відеозапис, знову зникає світло». Тож, якщо в першому модулі представниці організації могли брати участь за розкладом, другий їм доведеться ще надолужувати.

«Основним викликом для учасників/-иць нашого проєкту стало саме тривале відключення світла і, як наслідок, відсутність інтернету, – зазначає директорка з організаційного розвитку МПР Ірина Чайка. — Ми розуміємо, що після того, як світло та зв’язок з’являються, вони починають вирішувати найбільш нагальні питання, а навчання відходить на другий план. Ми записуємо кожен вебінар, організовуємо консультаційні сесії, робимо зріз знань, але відчуваємо, що цього не достатньо. Тож, ми ще в пошуках найбільш дієвого формату і, сподіваюсь, що знайдемо. Адже будь-яка криза, як ніщо інше, розкриває потенціал для розвитку».

Для довідки

Проєкт «Розвиток спроможності місцевих ОГС — надавачів правової допомоги в Україні» впроваджується Мережею правового розвитку за сприяння Програми розвитку ООН та за фінансової підтримки Уряду Канади, наданої в  у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру. Програму ООН із відновлення та розбудови миру (UN RPP) реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН із питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують одинадцять  міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Канади, Данії, Німеччини, Японії, Нідерландів, Польщі, Швеції і Швейцарії.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.