Як підтримати релокований бізнес: рекомендації та успішні практики

Дата публікації: 10.08.2022

Протягом травня 2022 року Мережа правового розвитку провела опитування 15 представників малого і середнього релокованого бізнесу. Проблеми та запити респондентів, а також рекомендації до їх вирішення викладені у підсумковому звіті, який презентували наприкінці липня для представників уряду, громад, бізнесу та громадянського суспільства.

Опитування – це частина комплексної підтримки малого та середнього бізнесу, яку МПР розпочала ще із 24 лютого в межах програми гуманітарного реагування #StandWithUkraine, а згодом і за участі учасників коаліції «Солідарність та справедливість». 

«Коаліція концентрує свої зусилля за наступними напрямами: правова, гуманітарна допомога, експертна підтримка ОГС та громад. За правовим напрямом упродовж останніх 5 місяців ми надали допомогу вже понад 7 тисячам осіб, які перебувають не тільки в Україні, а й за кордоном. Окремо започаткували гарячу лінію для консультування малого та середнього бізнесу. Ми розуміли, що повномасштабна війна не закінчиться за кілька днів. Щоб перемогти у ній, наша країна потребуватиме чималих ресурсів. Тому і продовжуємо впровадження компоненту підтримки малого і середнього бізнесу як одного із ключових. 

У сфері податкового права головним стало питання термінів звітування і сплати податків, та відповідальності за порушення цих строків. На цей час МПР надала вже 115 консультацій у сфері податкового права – через онлайн-чат та телефоном. Окрім того, почали вивчати проблемні питання релокації в громадах під час реалізації ініціатив «Вулик Змістів». Увесь цей досвід використали і в підготовці опитування та опрацювання його результатів,» – зазначає виконавчий директор МПР Євген Полтенко.

Ключові рекомендації

Експертка із питань фінансів та оподаткування Анна Карпенко зазначає, що із 15 березня 2022 року Державна податкова служба тимчасово призупинила надання відповідей на звернення бізнесу. Відповідно, утворився великий запит на оперативне консультування та вирішення нагальних проблем.

Це експрес-дослідження дозволило охопити основні проблемні напрями, зокрема, труднощі релокації, інтеграція бізнесу в приймаючих громадах, потреби бізнесу, проблеми в законодавчому регулюванні. А напрацьовані рекомендації мають конкретних адресатів.  

Поради місцевому самоврядуванню та представникам місцевого громадянського суспільства:

• сприяти в поселенні працівників, без яких не запрацює жодна справа;
• надавати повну і вичерпну інформацію про громаду, місцевий бізнес та пріоритети місцевого розвитку, релевантні до сфери діяльності бізнесу;
• сприяти в пошуку необхідних для підприємницької діяльності приміщень;
• підтримувати комунікацію і координацію між представниками місцевого та релокованого бізнесу;
• комунікувати з тими бізнесами, що знаходяться у зоні бойових дій щодо можливості повної або часткової релокації в приймаючій громаді;
• посилити співпрацю з обласними військовими адміністраціями щодо сприяння бронюванню працівників релокованого бізнесу; 
• долучити юристів організацій громадянського суспільства (ОГС), які спеціалізуються на консультуванні бізнесу;
• долучити активні ОГС, які мають напрацювання чи досвід роботи із релокацією та бізнесом. Такі ОГС можуть підсилити органи місцевого самоврядування в частині виконання функцій, які не має можливості підтримувати орган влади, а також це спростить залучення ширшого кола осіб до процесу бізнес-інтерграції в громаді.

Кабінету міністрів України

Розглянути зменшення ставки ПДВ для імпорту виробничого обладнання. Для прикладу, імпорт обладнання для виробництва одягу оподатковується за ставкою 20% ПДВ, що стримує розвиток власного виробництва, оскільки вигідніше імпортувати готову продукцію.

Запровадити електронний сервіс з оформлення дозволу на працевлаштування іноземців та загалом спростити перелік необхідних документів. 

Міністерству економіки України та Міністерству фінансів України 

Надати роз’яснення щодо питання компенсації витрат на комунальні послуги, які виникли у підприємств/організацій внаслідок тимчасового перебування Сил територіальної оборони. Надати інформацію про те, якими законодавчими актами регулюється це питання, а також роз’яснити алгоритм отримання компенсації.

Про відсутність можливості отримання такої компенсації автори дослідження дізналися від одного з представників бізнесу. Аби уточнити інформацію, надіслали запит Міністерству економічного розвитку, яке переадресувало його до Міністерства розвитку громад України. У цьому міністерстві зазначили, що це питання не врегульовано і будуть внесені зміни до відповідних підзаконних актів. Про те, на якому етапі перебувають законодавчі нововведення, розповіла державна експертка експертної групи енергоефективності громадських будівель Міністерства розвитку громад на територій України Антоніна Ситюк.

«Я займаюсь внесенням змін до постанови Кабінету Міністрів України #261 від 11.03.2022, яка регулює ці питання. Передбачається, що і приватні підприємства матимуть можливість подаватися на отримання компенсації комунальних витрат. Зміни на стадії розробки, але зараз такі речі досить швидко приймаються з огляду на розуміння потреб бізнесу», – пояснила вона.

Експертка Директорату координації та оцінки регіональної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України Мар’яна Дзвінник порадила скерувати рекомендації до всеукраїнських асоціацій громад для врахування в їхній роботі, окрім того, спрямувати їх і до Кабінету Міністрів України:

«Дякую за презентацію та рекомендації. Є напрацювання, як невирішені та нерозглянуті центральними органами місцевої влади, прошу також узагальнити та спрямувати їх до Секретаріату Кабміну. Щоб врегулювати, ми скеруємо їх до відповідальних органів, адже зараз оновлюється законодавство. Можливо, також є вже готові проєкти, статті, які можна врахувати під час підготовки нормативної бази».

Успішні практики

Прикладом розробки та впровадження успішних практик з релокацій бізнесу є Закарпатська область. Станом на 2 серпня 2022 року до неї перемістилося 417 представників малого і середнього бізнесу, 357 із них уже працюють. 

Про те, як в області розробляли стратегії підтримки переселеного бізнесу, розповіла начальниця управління розвитку промисловості, торгівлі та підприємництва Галина Руснак:

«Це був виклик для нашої області. Завдяки скоординованим діям органів місцевого самоврядування місцевих громад, так і бізнесу, ми зібрали базу даних вільних майданчиків, їхніх можливостей (підключені комунікації тощо) та телефони, лінки за якими можна дізнатися детальнішу інформацію. Все це розмістили онлайн. І коли до нас звертався бізнес, ми їм надавали доступ до цих даних. 

Сьогодні 75,8% суб’єктів господарювання перереєструвалися. Це тому, що ми відразу надавали телефони податкового консультанта, який консультував бізнес, зокрема, малий і середній. Він допомагав зареєструвати чи перереєструвати свій бізнес, а також розповідав, що це означає».

У Закарпатській області впроваджують й інші програми підтримки. Так створюють бази даних з переліком земельних ділянок, які можуть бути передані на вигідних умовах (безоплатно, пільговий період оренди, тощо) релокованому бізнесу та вимушено переміщеним особам у користування для ведення підприємницької діяльності. Вже є інформація про понад 170 га таких ділянок.

Обласна адміністрація уклала меморандум з австрійською федеральною землею Бургенланд (нім. Burgenland). Спільними зусиллями планують створити сприятливі умови розвитку виноробства та залучити до роботи в цьому сегменті релокований бізнес.

Підписали меморандум співпраці з Луганською ОВА. Завдяки цьому документу частину персоналу Луганської ОВА релоковано до Закарпатської області. Людям надали місця для роботи та забезпечили житлом сім’ї переміщених працівників. Крім того, для їхньої підтримки частину обласного бюджету  «перевели» до бюджету Закарпатської ОВА.

Серед найгостріших проблем, які турбують релокований бізнес – необхідна кількість працівників. У більшості випадків підприємства не мають можливості перемістити своїх «ключових» працівників із прифронтових і тимчасово окупованих територій. Причини наступні:

• відсутність житла для поселення працівників із родинами у місцях релокації бізнесу;
• небажання працівників переїзду з причин ймовірної мобілізації (отримання повістки);

Велика кількість малого і середнього бізнесу в області створює конкуренцію роботодавців у пошуку необхідних спеціалістів. Окрім того, в області практикують здійснення «рейдів» центрів комплектації та соціального захисту (колишні військкомати) до офісів, підприємство бізнесу для вручення повісток.

«На останній зустрічі з представниками малого і середнього бізнесу, на якій ми були присутні, в Закарпатській області відчувалося негативне ставлення місцевих представників бізнесу до релокованого. Склалося враження, що в області саме релокованому бізнесу зараз приділяється найбільша увага, створюється сприятливе середовище для їхньої роботи, велика кількість пільг і з боку держави. Спостерігається і певна ізольованість: комунікація між ними недостатня. Окрім того, ми побачили і відсутність міжобласної співпраці,» – ділиться своїми висновками після зустрічі проєктний менеджер Мережі правового розвитку Тімур Канатаєв.

Матеріал створено за підтримки МФ «Відродження», Фонду Ч. С. Мотта, DLA Piper Foundation, міжнародної благодійної платформи GlobalGiving та Legal Empowerment Fund (програма Fund for Global Human Rights). Зміст публікації є виключно відповідальністю громадської спілки «Мережа правового розвитку» і не обов’язково відображає погляди попередньо згаданих організацій.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.