Потрібна юридична консультація? Наш юрист надасть її безкоштовно

Як соціологічні інструменти можуть сприяти ефективному розвитку місцевих громад

Від локальних ініціатив з дослідження правових потреб до результативної роботи з розширення правових можливостей на базовому рівні. Відверта розмова з практиками надання правової допомоги та представниками місцевого самоврядування про актуальні виклики, бар’єри для посилення правової спроможності українських громад та шляхи їх подолання.

Як ми вже повідомляли раніше, 13 вересня 2018 представники Мережі правового розвитку (МПР) взяли участь у заході  «Від потреб до політик: використання інструментів оцінки для формування правового порядку денного в Україні». Його організували Міжнародний фонд «Відродження» спільно з Міністерством юстиції України, Директоратом з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності, Координаційним центром з надання правової допомоги та Мережею правового розвитку (МПР).

Метою заходу було представлення результатів соціологічного дослідження правових потреб та проблем у громадах. Соціологічне дослідження проводив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

У рамках зустрічі відбулась панельна дискусія щодо ролі соціологічних інструментів у розвитку місцевих громад за участі координатора платформи з питань законодавства Асоціації об’єднаних територіальних громад Сергія Шевеля, заступника начальника Управління «Київська міжрегіональна ресурсно-комунікаційна платформа» Координаційного центру з надання правової допомоги Віталія Охріменка, голови Дворічанської районної ради Галини Турбаби та члена Правління МПР і керівника Дворічанського офісу Мережі Віталія Бабики. Модератором обговорення виступив виконавчий директор МПР Євген Полтенко.

Віталій Охріменко розповів про створення системи наданні безоплатної правової допомоги (БПД) в Україні. Він звернув увагу присутніх на такі проблеми, що стоять на заваді розвитку цієї системи, як правовий нігілізм, патерналістські настрої і відсутність довіри у людей,. Значну роль у  вирішенні цих проблем відіграє активна правопросвітницька робота.

– Ми відчули, що без довіри неможливо надавати послуги, неможливо будувати взаємодію. І саме на її здобутті ми зосереджувались, – коментує В.Охріменко.

За його словами,  значним викликом є неможливість охоплення системою БПД всієї території країни. Відповіддю на цей виклик став розвиток мережі мобільних дистанційних пунктів доступу до системи БПД, яких на сьогодні існує близько 2900.

Крім того, проводяться виїзди мобільних консультативних пунктів у конкретні громади. У рік таких виїздів здійснюється понад 10 тисяч. При цьому, вони переважно відбуваються у районах, які розташовані далеко від стаціонарних центрів надання правової допомоги.

В.Охріменко зазначив, що органи місцевого самоврядування виявили значний інтерес до забезпечення надання БПД на місці, однак державна система не могла цього зробити внаслідок обмеженості ресурсів. У цій ситуації виникла ідея створення місцевих програм БПД.

Віталій Охріменко, заступник начальника Управління «Київська міжрегіональна ресурсно-комунікаційна платформа» Координаційного центру з надання правової допомоги. В 2011 році закінчив з відзнакою Київський національний торговельно-економічний університет та здобув кваліфікацію магістра з обліку та аудиту. З 2012 по 2014 рік працював в Державній фінансовій інспекції України. З 2015 року працює в Координаційному центрі з надання правової допомоги, зосереджуючись на стратегічних напрямках розбудови системи безоплатної правової допомоги України.

Всього ОМС вже затвердили на сьогодні 300 місцевих програм. З них 62 були повністю виконані, виконання 238 триває.

Представник Координаційного центру з надання правової допомоги також розповів про локальні дослідження, які проводились для виявлення правових потреб у громадах, і про труднощі, які при цьому виникали. Результати досліджень правових потреб у відповідних пілотних громадах підтвердили гіпотезу про можливість отримання якісних результатів командами людей, які не мають соціологічної освіти, без наявності достатніх ресурсів та наукової бази. За допомогою простих методів дослідження: опитувань, анкетувань, інтерв’ю, фокус-груп, місцевим ініціативним групам, сформованим з представників органів місцевого самоврядування, центрів та бюро правової допомоги, громадських організацій та активістів, вдалося виявити перелік актуальних правових проблем у своїх громадах, та що найважливіше, доволі глибоко дослідити причини їх виникнення, дізнатися про ставлення до цих проблем основних зацікавлених осіб та в значній кількості випадків зібрати пропозиції щодо їх вирішення.

Як показала практика, результати локальних досліджень не суперечать та не дублюють результати професійних соціологічних досліджень, а навпаки доповнюють їх, дозволяючи зануритися набагато глибше в суть проблеми та краще залучити громаду до її вирішення.

Представник Асоціації ОТГ Сергій Шевель відзначив, що для вирішення своїх правових проблем люди часто звертаються до органів місцевого самоврядування (ОМС). Але місцева влада має серйозний брак фахівців, тому якість надання нею відповідних послуг є невисокою.

– Не завжди органи місцевого самоврядування хочуть співпрацювати з провайдерами правової допомоги, бояться такої співпраці,- вважає С.Шевель.- Інколи вони не розуміють, навіщо це потрібно, не знають, як використовувати продукт, який буде на виході.

За його словами, правова спроможність громад включає дві складові: спроможність конкретної людини в громаді і правова спроможність органу місцевого самоврядування, через який громада реалізує своє конституційне право на місцеве управління.

Сергій Шевель, координатор платформи з питань законодавства Асоціації об’єднаних територіальних громад. У 2007 році закінчив Київський університет права Національної академії наук України за спеціальністю “Правознавство” та здобув кваліфікацію юрист. З 2007 – юрисконсульт виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області. У 2016-2018 – начальник юридичного відділу виконавчого комітету Української міської ради

На думку Сергія Шевеля, правову спроможність громад необхідно підвищувати, враховуючи обидві ці складові. Саме це і буде тим містком, який дозволить почати якісну співпрацю між громадами та провайдерами правової допомоги..

За словами виконавчого директора Мережі правового розвитку Євгена Полтенка, одним з можливих наслідків вивчення правових потреб має стати подальша розробка місцевих програм з надання правової допомоги. При цьому кожній дослідницькій команді, яка діє локально чи на базі декількох громад, потрібно докласти значних і методично належних зусиль, щоб перетворити отримані результати на дієві інструменти вирішення правових проблем.

– Програми правової допомоги можуть бути ефективними тільки в тому випадку, якщо ґрунтуються на вирішені реальних проблем,- вважає Євген Полтенко.- І в цьому важливу роль відіграють дослідження правових потреб і проблем у громаді. Результати досліджень надають аргументовані відповіді на те, як реально допомогти найбільшій кількості людей у найкращий спосіб, як комплексно вирішити виявлені проблеми, як зацікавити громаду та сформувати коаліцію прихильників для здійснення вже практичних кроків з вирішення цих проблем.

Виконавчий директор МПР повідомив, що загалом в Україні на кінець 2017 року було розроблено понад 700 програм надання правової допомоги, з яких були прийняті 300. Не всі, на жаль, з них отримали ресурсне наповнення у вигляді асигнувань з місцевих бюджетів – лише півтори сотні. Близько 10 таких програм впроваджують неурядові організації, які є членами Мережі правового розвитку.

Євген Полтенко, виконавчий директор МПР. Навчався у Харківському національному університеті, Українській академії зовнішньої торгівлі (міжнародна економіка), Українському католицькому університеті (управління неприбутковими організаціями). До того, як приєднатися у 2016 році до Мережі правового розвитку, працював з організаціями громадянського суспільства, урядовими та приватними інституціями.

Про досвід впровадження програми в одному з районів Харківської області розповів керівник Дворічанського офісу МПР при ГО «Фонд сільських громад Дворічанщини» Віталій Бабика.

У свій час представники фонду виступили з ініціативою розробки програми надання правової допомоги, яка б дозволила забезпечити сталий доступ жителів району до правової допомоги. Як наслідок, у 2013 програма «Забезпечення населення безоплатною правовою допомогою у Дворічанському районі Харківської області» була прийнята, а в 2014 розі почалось її впровадження.

Програма передбачає проведення правових консультацій в офісі, виїзні прийоми, телефонне консультування та через онлайн-сервіси МПР. Дворічанський офіс Мережі, який її впроваджує, проводить правопросвітницькі заходи, розбудовує інститут громадських радників (параюристів). Він також займається розвитком шкільної медіації.

Віталій Бабика, член Правління МПР. У 2007 році закінчив Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна за спеціальністю «Правознавство». З 2007 року працював у різних державних установах, у тому числі на керівних посадах за спеціальністю. З 2015 року – юрист з надання БПД населенню Дворічанського району Харківської області. Керівник Дворічанського офісу МПР

За словами В.Бабики, значним викликом було забезпечення належного фінансування програми. Поступово до нього долучились 13 сільських рад. У відповідь на порівняно незначні витрати вони отримали доступ до якісної юридичної підтримки, не вводячи окремого фахівця до себе у штат.

В.Бабика навів кілька прикладів допомоги офісу громадам у рамках програми, які дозволили їм заощадити та навіть додатково залучити досить значні кошти.

– Програма працює завдяки взаємодії офісу з ОМС та владою, розумінню проблем, які ми прагнемо вирішити, і бажанню їх вирішувати,- розповідає керівник Дворічанського офісу МПР.- Другим аспектом є відносний нейтралітет: ми не асоціюємо себе з владою і намагаємось, щоб громадяни також не асоціювали нас з нею. Як наслідок, довіра з боку громадян є більшою. Часто бувають випадки, коли до нас приходять скаржитись не тільки на дії державної влади, а й органів місцевого самоврядування. Це свідчить про те, що довіра до нас є.

Галина Турбаба, голова Дворічанської районної ради, повідомила, що за роки впровадження програми кількість звернень до ОМС зменшилась майже втричі, а кількість звернень до юриста, який надає БПД, зросла. Тобто суттєво знизилось навантаження на органи місцевого самоврядування. Вона окремо відзначила користь виїзних прийомів фахівців Дворічанського офісу МПР, які допомагають мешканцям віддалених районів вирішувати їхні правові проблеми.

– Дворічанський район віддалений, є потреба у правовій просвітницькій роботі,- розповідає Галина Турбаба.- Існує проблема відсутності кадрів: немає юристів у штатах ОМС, і взагалі ми відчуваємо брак юридичних кадрів у сільській місцевості. Тому після проведення різного роду круглих столів, консультацій було вироблено пропозиції щодо затвердження програми забезпечення правової допомоги, і у грудні 2013 така програма була затверджена. Завдяки її реалізації ми бачимо позитивні, успішні практики, про які знаємо ми, знає громадськість. Програма є, програма діє. І ми впевнені, що після консультацій вона буде подовжена на новий 5-річний період, або буде прийнята нова подібна програма.

Галина Турбаба, голова Дворічанської районної ради (Харківська область). Закінчила Київський державний педагогічний інститут іноземних мов. Працювала вчителем англійської мови. З 1987 року обирається депутатом Дворічанської районної ради. Обиралась заступником голови Дворічанської районної Ради народних депутатів. Працювала заступником голови Дворічанської районної державної адміністрації. З 2011 року обирається і працює головою Дворічанської районної ради

Спікери панельної дискусії відповіли на численні запитання присутніх стосовно розвитку системи надання правової допомоги

За результатами дискусії були зроблені наступні висновки.

Прихованими бар’єрами для доступу до правової допомоги мешканців громад є проблеми транспортного сполучення, низька правова обізнаність про свої права та механізми їх реалізації, розповсюдженість правового нігілізму та відсутність довіри до правових механізмів вирішення своїх проблем.

Реформа місцевого самоврядування та децентралізація вивели на поле правової допомоги нового потужного актора – об’єднані територіальні громади. Однак вони не завжди готові до розділення відповідальності за забезпечення рівного доступу громадян до правової допомоги, до співпраці з надавачами правової допомоги.

Правова спроможність громад – це не лише правова спроможність кожної окремої людини, яка мешкає у цій громаді, а також правова спроможність очільників та представників місцевого самоврядування. Відповідно, правову спроможність громад необхідно підвищувати, враховуючи обидві ці складові.

Змінити ситуацію з доступом до правосуддя на базовому рівні, підвищити рівень правової спроможності громад може розробка та впровадження місцевих програм надання правової допомоги. Як свідчить успішних досвід, це дієвий інструмент оперативного реагування на правові проблеми в громаді. Окрім стандартних послуг з безоплатної правової допомоги, програми дозволяють застосовувати такі інноваційні підходи як правопросвіта, розвиток інституту параюристів, відновні практики, експертно-правовий супровід місцевого самоврядування, активізація мешканців до участі в управлінні власною громадою.

Тому поширення досвіду позитивного впливу від реалізації місцевих програм правової допомоги на життя в громаді, який підтверджується результатами соціологічних досліджень, інформування громадян про можливість вирішення правових проблем, посилення спроможності та обізнаності з правових питань представників місцевого самоврядування можуть стати пріоритетними напрямами для консолідації зусиль як окремих громад, так і їх об’єднань та надавачів правової допомоги у досягненні спільної мети – забезпечення людей якісною та доступною правовою допомогою.

Як повідомлялось вище, панельна дискусія відбулась у рамках представлення результатів соціологічного дослідження правових потреб та проблем у громадах. У 2016 році Міжнародним фондом «Відродження» (МФВ/IRF) було ініційовано дискусію між зацікавленими сторонами щодо необхідності вимірювання правових потреб на регулярній основі. Була створена робоча група у складі експертів з правових питань, урядових представників, представників неурядових організацій та соціологів з метою розробки відповідного соціологічного інструменту для вимірювання правових потреб та прогалин в Україні. Результатом інтенсивної експертної роботи стала розробка анкети та методології соціологічного опитування.

Попереднє тестування методології було успішним, що дозволило впродовж 2017-2018  провести національне опитування в чотирьох українських містах різного розміру та адміністративного рівня (Соснівка, переважно сільськогосподарське містечко на Заході; Сєвєродонецьк, велике індустріальне місто на прифронтовому Сході; Херсон, південний приморський обласний центр; Жовті Води, невелике місто у Центрі країни).

Паралельно з цим дослідженням, невеликі місцеві опитування проводилися в різних пілотних громадах, де місцеві активісти самостійно намагалися оцінити правові потреби. Їхні висновки були описані в методичному посібнику для громад.

Весь процес супроводжувався Директоратом з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності, представниками Міністерства юстиції та Координаційного центру з надання правової допомоги. Вони були включені на всіх етапах та допомогли у формуванні анкету і методологію. Нині є відкритою дискусія щодо того, як уряд та місцеві громади можуть використати результати у формуванні своїх політик.

Більш детальна інформація про представлення результатів соціологічного опитування міститься за посиланням http://ow.ly/jNEM30lTQm8.

На фото справа наліво: Анастасія Рева, програмний асистент МПР; Віталій Бабика, член Правління МПР; Євген Полтенко, виконавчий директор МПР; Галина Турбаба, голова Дворічанської районної ради; Максим Ільчишен, член Правління МПР; Ольга Гальченко, координаторка Програми “Права людини та правосуддя”; Андрій Місяць, член Правління МПР

 

Автори:

Євген Полтенко, виконавчий директор МПР

Сергій Рибак, менеджер з комунікацій МПР.

Стаття містить фотоматеріали, які були люб’язно надані МФ «Відродження»

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Знайшли своє рiшення? Допоможiть iншим!

Надрукуйте постер

Роздрукуйте та розмiстiть на дошцi оголошень у своєму под’їздi постер Мережi

Станьте волонтером

Станьте волонтером та допомогайте знаходити рiшення проблем iншим

Потрiбна консультацiя?

Онлайн

Поставте питання, i один з експертiв Мережi надасть вiдповiдь.
Графік роботи чату: з 10:00 до 16:00
з понедiлка по п'ятницю
(обідня перерва з 13:00 до 14:00).

В офiсi

Знайдiть найближчу приймальню у своєму мiстi та запишiться на консультацiю.

Приєднатися

Ми завжди відкриті для спроможних організацій та активних особистостей, які поділяють наші місію, бачення та цінності і готові долучитися до їх реалізації.

Підтримати

Ми робимо правову допомогу доступною. Ми посилюємо спроможність громад та допомагаємо їм розвиватися. Підтримайте нас у цій роботі.

Повідомити про помилку

×