Зміна етичних підходів діяльності як складова вдосконалення інституційної стійкості Мережі правового розвитку

Дата публікації: 30.06.2024

Авторка: Юлія Білик, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку

За 15 років діяльності, та особливо в останні декілька років, ГС «Мережа правового розвитку» (далі — МПР, Мережа) зазнала суттєвих трансформацій, зумовлених як організаційними кризами, так і тими, що відбуваються в українському суспільстві. У 2024 році МПР розпочала вдосконалення інституційної стійкості для планомірного реагування на виклики воєнного часу. Поряд зі зміною антикорупційних політик та стандартів надання правової допомоги Мережа оновлює Етичний кодекс. Які завдання МПР покликані вирішити принципово відмінні етичні підходи, розповідаємо у цьому матеріалі.

Мережа правового розвитку на сьогодні має Етичний кодекс, створений ще на початку діяльності Спілки і який не відповідає сучасним реаліям і запитам членських організацій. Документ не спрацьовує на практиці як дієвий інструмент запобігання суперечливим  ситуаціям та їхнього врегулювання. 

«На тому, що зміни назріли, зійшлися всі учасники та учасниці Загальних зборів у березні 2024 року. Саме тому ми як виконавча дирекція вже за декілька місяців після Зборів, у червні, організували сесію з розробки нового Етичного кодексу. До спільної роботи долучилися представники/ці членських організацій. У результаті маємо сформований базовий документ та сподіваємося доопрацювати його з урахуванням побажань і пропозицій від усіх ГО Мережі», — наголошує виконавча директорка МПР Ольга Настіна.

«Упродовж кількох минулих років ми почали стрімко розвивати зв’язки з міжнародними організаціями, — доповнює директорка з організаційного розвитку МПР Ірина Чайка. —  Наприклад, серед наших партнерів є така організація як People In Need (“Людина в біді”), і  ми сподіваємося найближчим часом завершити процедуру набуття статусу стратегічного партнера. Співпраця з організаціями такого рівня зобов’язує Мережу мати прописані й дієві політики та процедури, зокрема ті, що стосуються етичних питань. Хоча ми довгий час не переосмислювали здобутий за роки досвід і не трансформували його в нові внутрішні домовленості, змогли все це зробити на сесії».

Структура сесії (червень 2024 року) передбачала три модулі. Під час першого з них оцінили, яким є стан справ у Мережі щодо забезпечення етичної взаємодії всіх членів та зацікавлених сторін, визначили мету розробки та подальшого впровадження Етичного кодексу МПР.

Другий модуль стосувався принципів, на яких будуватиметься Етичний кодекс та етичність діяльності Мережі в цілому. Зокрема, окреслили принципи відповідального членства у Мережі правового розвитку: що членські організації зобов’язуються зробити для розвитку Мережі та для свого відповідального членства, як вони взаємодіють між собою та органами керування МПР, як вирішують конфліктні ситуації.

Третій модуль був зосереджений на визначенні етичних підходів до інституційного розвитку МПР. Йшлося про етичні вимоги до мережування на регіональному рівні та про формування внутрішнього та зовнішнього етичного партнерства.

«Ми зазначили багато проблем, які перетворюємо у завдання для подальшого розвитку — не тільки в плані етичному, а й загалом, щоб Мережа оновилася, зажила за новими підходами та принципами. З-поміж іншого, ми зачепили питання змісту діяльності Мережі, адже життя змінюється, ми живемо в нових умовах, в умовах війни, в умовах переродження України в цілому», — зауважує фасилітатор, кандидат політичних наук, керівник студії соціальних технологій «Garnet» Руслан Бахтиєв.

«Майже весь процес мав форму інтерактиву, ми активно взаємодіяли між собою та спільно шукали відповіді на запитання. Вдячний всім за теплу атмосферу і можливість працювати разом», — ділиться враженнями Богдан Слободян, юрист ГО «Подільська правова ліга».

«Сесія викликала у мене багато емоцій: десь я злилася, десь не погоджувалася, десь підтримувала колег. А все це тому, що ми говорили дійсно про болючі питання і хотілося досягти якнайкращого результату. Маю відчуття, що ми витиснули неможливе з себе. Це було важко, але ми знайшли раціональні речі», —  зауважує членкиня правління МПР Соломія Зінець, керівниця ГО «Трикутник» (м. Коломия, Івано-Франківська область).

На думку Ірини Чайки, найбільше досягнення сесії в тому, що її учасники знайшли рішення того, яким чином імплементувати Етичний кодекс в діяльність громадської спілки і як зробити так, щоб він був дієвим у перспективі.

«У новий документ закладаються конкретні речі, як-от політика відповідального членства та функціонування етичної комісії. Ми визначили, що, власне, є етикою для членських організацій та керівних органів МПР, які цінності ми сповідуємо та яких принципів дотримуємося, вирішення яких саме спорів належатиме до повноважень етичної комісії, а які розглядатимуться іншим чином. У той час, як у чинному Кодексі ці моменти зафіксовані розмито, зараз ми фокусуємося на реальних викликах, які бачимо як із власного досвіду, так і з досвіду роботи подібних нам організацій», — підкреслює Ірина Чайка.

Викликом найближчої перспективи для МПР є доопрацювання проєкту Етичного кодексу, а далі —  його впровадження членськими організаціями. Зміна етичних підходів до діяльності Спілки вимагатиме від усіх готовності приймати та застосовувати нові правила не на словах, а у своїй щоденній практиці.

Матеріал підготовлений у межах проєкту «Посилення членських організацій Мережі правового розвитку» за фінансової підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.