Підстави звільнення з ініціативи роботодавця

Дата публікації: 06.06.2017

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

УВАГА!! Звільнення з цієї підстави допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці;

***«Правильне» звільнення на цій підставі має відбуватися за чітко встановленою процеду­рою. Зокрема,у працедавцю повинні бути дані, які свідчать про недостатню кваліфікацію працівника або про стан його здоров’я (ме­дичний висновок).

УВАГА!! Звільнення з цієї підстави допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

***Ця стаття передбачає неодноразове невико­нання працівником трудових обов’язків, тому спочатку мають бути застосовані «м’які» норми дисциплінарної відповідальності.

4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

***Під час звільнення «за прогул» варто зна­ти, що прогулом є відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і понад трьох годин безперервно або су­марно протягом робочого дня без поважних причин. Такими причинами можуть бути перебування у медвитверезнику, самовільне використання без погодження з працедавцем відгулів, чергової відпустки, припинення робо­ти після закінчення терміну трудового до­говору та ін.

5) нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

*** У цьому випадку можуть звільнити,скажі­мо, якщо працівника прийняли на роботу, а пізніше набрало чинності рішення суду про по­новлення на роботі попереднього працівника, який був незаконно звільнений або переведений

УВАГА!! Звільнення з цієї підстави допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

** Звертаємо увагу на те, що нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп’яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів.

8) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;

***У такому разі працівникові слід знати, що звільнити його можуть не пізніше одного місяця з дня набрання законної сили вироком суду чи дня прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення або заходів громадського впливу за вчинення крадіжки, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.

10) призову або мобілізації власника – фізичної особи під час особливого періоду;

11) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 ст. 40 КЗпП), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Крім вищевказаних підстав трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках:

1) одноразового грубого порушення трудових обов’язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами;

1-1) винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати;

2) винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;

3) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи;

4) перебування всупереч вимогам Закону України “Про запобігання корупції” у прямому підпорядкуванні у близької особи

УВАГА!! Звільнення з цієї підстави допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

5) припинення повноважень посадових осіб.

Власник або уповноважений ним орган з власної ініціативи зобов’язаний розірвати трудовий договір з посадовою особою в разі повторного порушення нею вимог законодавства у сфері ліцензування, з питань видачі документів дозвільного характеру або у сфері надання адміністративних послуг, передбачених статтями 166-10, 166-12, 188-44 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.