Питання — відповідь: Чи позбавлять матір батьківських прав, якщо вона відмовляється від дитини?

Дата публікації: 23.09.2024

На запитання мешканки Хмельниччини відповідає адвокатка, юристка ГО «Подільська правова ліга» Анастасія Площинська.

Самої лише «відмови» матері/батька від дитини недостатньо для позбавлення батьківських прав.

Відповідь на це питання можна знайти в Постанові КЦС ВС від 10 листопада 2023 р. у справі № 401/1944/22 Верховний Суд зазначив, що заяви відповідачки (матері), в яких вона відмовлялася від батьківських прав на дитину та визнавала позов про позбавлення її батьківських прав, не можуть слугувати підставою для задоволення позову, оскільки відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства й не відповідає інтересам дитини.

Також Верховний Суд наголосив, що саме лише подання заяви про визнання позову у справі про позбавлення батьківських прав не може бути підставою для звільнення позивача від обов’язку надання інших доказів на підтвердження наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України для позбавлення батьківських прав.

Перелік цих підстав є наступним:

1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

{Пункт 2 частини першої статті 164 в редакції Закону № 463-IX від 16.01.2020 }

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

{Пункт 6 частини першої статті 164 із змінами, внесеними згідно із Законом № 245-VII від 16.05.2013 }

2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.

3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

4. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

{Статтю 164 доповнено новою частиною згідно із Законом № 668-VIII від 03.09.2015 }

5. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.

{Частина статті 164 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012 }

6. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

• Особа, яку позбавили батьківських прав, не звільняється від сплати аліментів на дитину.
  

• Судова практика:
  Постановою Касаційгого цивільного суду Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі №520/8264/19 зроблено висновок, що поведінка особи, яка свідомо змінює країну проживання, не бере участі у вихованні дитини, свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов’язків у розумінні ст. 164 СК України, і може бути підставою для позбавлення батьківських прав.
  
  Розширене тлумачення ухилення від обов’язків щодо виховання дитини надав Верховний Суд України: ухилення батьків від виконання своїх обов’язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема:

• не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання;
• не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення;
• не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей;
• не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі;
• не виявляють інтересу до її внутрішнього світу;
• не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені чинники, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Матеріал створено за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving, Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Зміст публікації є виключно відповідальністю громадської спілки «Мережа правового розвитку».

Ви можете отримати індивідуальну консультацію через онлайн-чат Мережі правового розвитку. Чат працює щодня з 10:00 до 16:00. Допомогу надають юристи та юристки правозахисних організацій, які входять до складу Мережі правового розвитку.

Читайте також:

Що робити батьку, який хоче відмовитися від дитини?

Чи можуть позбавити батьківських прав тата, який не бачив дитину майже рік?

Як в умовах війни усиновити дитину другого з подружжя

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.