Верховний Суд ухвалив доленосне рішення для сімей померлих військовослужбовців

Дата публікації: 24.06.2026

Чи мають члени сім’ї військовослужбовця право на одноразову грошову допомогу в розмірі 15 млн грн у разі його смерті від захворювання, а не безпосередньо від поранення? Верховний Суд сформував дві діаметрально протилежні правові позиції щодо цього питання — про це йшлося у статті, опублікованій на нашому сайті 10 червня 2026 року. За кілька днів, 16 червня 2026 року, Судова палата ухвалила постанову у цій справі. Нову правову позицію та її неоднозначність аналізує юрист Хмельницької ГО «Подільська правова ліга» Руслан Малий.

У вищезгаданому матеріалі ми звертали увагу читачів на те, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду передав справу №620/10029/24 на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав для забезпечення єдності судової практики у подібних спорах. І вже через шість днів, 16 червня 2026 року, Судова палата ухвалила постанову у цій справі.

Суть правової позиції

Зокрема, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 16 червня 2026 року у справі №620/10029/24 зазначила, що смерть військовослужбовця внаслідок захворювання сама по собі не виключає можливості призначення одноразової грошової допомоги в підвищеному розмірі. Водночас необхідною умовою є встановлення причинного зв’язку між смертю та пораненням, контузією, травмою або каліцтвом, отриманими за обставин, передбачених пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №168.

Фактично Верховний Суд дійшов висновку, що для застосування пункту 2 Постанови №168 достатньо встановити, що поранення, контузія, травма або каліцтво не стали безпосередньою причиною смерті, однак спричинили розвиток захворювання, яке в подальшому призвело до летального наслідку.

Наприклад, якщо військовослужбовець під час виконання бойового завдання отримав поранення, яке не було смертельним, однак у подальшому спричинило зараження крові (сепсис), що стало причиною смерті, члени його сім’ї матимуть право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн грн.

В чому неоднозначність такого підходу

Водночас інша ситуація складається щодо військовослужбовців, смерть яких настала внаслідок захворювань, що виникли під час проходження військової служби, але не були пов’язані з отриманим пораненням.

Уявімо військовослужбовця, який добровільно став на захист держави з перших днів повномасштабного вторгнення, тривалий час виконував бойові завдання на складних напрямках, був повністю здоровим до мобілізації, однак внаслідок постійного стресу, виснаження та важких умов служби захворів, наприклад, на виразкову хворобу шлунка та помер від її ускладнень. Відповідно до правового підходу, сформованого Верховним Судом, сім’я такого військовослужбовця може бути позбавлена права на отримання допомоги у розмірі 15 млн грн, оскільки смерть не перебувала у причинному зв’язку з пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом.

Ми як юристи вважаємо такий підхід дискусійним. На нашу думку, в наведеному прикладі захворювання виникло саме через виконання військового обов’язку та необхідність захисту держави. Якби військова агресія не відбулася, особа не перебувала б місяцями на бойових позиціях у надзвичайно складних умовах та не зазнавала б такого руйнівного впливу на здоров’я.

Окремої уваги заслуговує і той факт, що у своїй постанові Верховний Суд звертає увагу на необхідність врахування фінансових наслідків застосування відповідного підходу для державного бюджету. Саме ця обставина може викликати суспільну дискусію щодо того, наскільки рішення продиктоване виключно правовими аргументами, а наскільки — необхідністю балансувати між соціальними гарантіями та фінансовими можливостями держави.

Також Верховний Суд наголосив, що для цієї категорії спорів важливе значення має дія нормативно-правових актів у часі. Суд зазначив, що законодавче регулювання після виникнення спірних правовідносин неодноразово змінювалося, а тому під час розгляду подібних справ необхідно встановлювати редакцію нормативного акта, яка діяла на момент виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема на дату смерті військовослужбовця.

На сьогодні складно прогнозувати подальший розвиток судової практики у цій категорії справ. З одного боку, постанова Судової палати має забезпечити єдність підходів судів. З іншого боку, вона залишає відкритими питання щодо соціальної справедливості стосовно сімей військовослужбовців, смерть яких настала внаслідок захворювань, отриманих під час проходження військової служби в умовах бойових дій.

Безумовно, суспільство ставитиме питання: чому військовослужбовець, який роками перебував на передовій, зазнавав постійного стресу, недосипання та фізичного виснаження, а врешті помер від інсульту чи іншого тяжкого захворювання, має розглядатися державою інакше, ніж військовий, смерть якого настала безпосередньо внаслідок бойового поранення? Команда юристів членських організацій ГО «Мережа правового розвитку» і надалі аналізуватиме судову практику з цих питань, відстежуватиме нові рішення Верховного Суду та шукатиме найбільш ефективні правові механізми захисту прав родин загиблих Захисників України.

Матеріал створила ГС «Мережа правового розвитку» за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving. Зміст публікації є виключно відповідальністю Мережі правового розвитку.

Титульне фото до статті: depositphotos.com

Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.