Безпека, інфраструктура та можливості: що врахувала стратегія Калинівської громади

Дата публікації: 04.11.2026

Авторка: Юлія Білик, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку

Калинівська громада Бериславського району розташована на краю Херсонщини — на межі з Миколаївською областю. Через бойові дії населення тут помітно зменшилося, а деякі села залишилися зовсім безлюдними. У таких умовах громада вперше напрацювала стратегію розвитку до 2034 року. В цьому їй допомогла Мережа правового розвитку у співпраці з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки уряду Великої Британії. Розповідаємо, як це — ухвалювати довгострокові рішення, коли обставини змінюються щотижня.

Стратегія як новий досвід

Стратегії розвитку Калинівська громада з центром у селищі Калинівське раніше не мала, тому досвід створення цього документа виявився для неї цілком новим. Через часті обстріли та дронові атаки зустрічі робочих груп відбувалися дистанційно. Попри це громада забезпечила міжвідомчу взаємодію та залучила представників/ць цільових груп і місцевих жителів/ьок.

За словами експерта зі стратегічного планування Тараса Рашкевича, виконавчий апарат громади був дуже активним. До підготовки документів і збору даних для соціально-економічного аналізу безпосередньо долучався заступник Калинівського селищного голови Дмитро Відінєй. Сам посадовець атмосферу роботи описує так.

«Взаємодія між військовою адміністрацією, селищною радою та експертним середовищем є конструктивною. Це дозволяє врахувати інтереси громади та шукати компромісні рішення замість односторонніх підходів», — зазначає Дмитро Відінєй.

Першим кроком на шляху створення стратегії стало опитування жителів, в якому вони висловлювали власне бачення пріоритетів розвитку громади. Найперше, що впадає в очі — це те, що в громаді, з якої багато людей виїхало через воєнну загрозу, ті, хто залишаються, хочуть бути тут і надалі та говорять про готовність докладати зусиль для відновлення і розвитку свого краю.

Пріоритетні напрями розвитку

Експерт зі стратегічного планування Тарас Рашкевич

«Під час формування плану заходів перед нами постало запитання: чи потрібно щось відновлювати там, де людей немає? Вплив війни та скорочення населення визначають населені пункти, де у громаді потрібно реалізовувати масштабні проєкти», — розповідає Тарас Рашкевич.

Стратегічна ціль Калинівської громади — економічне зростання та інвестиційна привабливість, а в її межах — залучення інвестицій і покращення транспортної доступності. Проте на першому місці — безпека, яка впливає на всі напрями життєдіяльності громади.

«Питання номер один — безпека: починаючи від елементарного — пункти, де людям видають гуманітарну допомогу, потрібно облаштувати захисними сітками. Наступні важливі питання — це модернізація житлово-комунальної інфраструктури, насамперед водопостачання населених пунктів, і підвищення якості освітніх, медичних та соціальних послуг», — перелічує Тарас Рашкевич.

У стратегії також передбачено доступ до послуг у віддалених селах, можливості для дітей і молоді, зайнятість, відновлення економічної активності та розвиток місцевого самоврядування.

Залучений експерт Мережі правового розвитку, директор Фундації розвитку місцевої демократії Західнопоморського та Куявсько-Поморського воєводств Республіки Польща, Роберт Жарковський радить громаді тримати в центрі уваги людей.

Залучений експерт МПР Роберт Жарковський. Фото: uacrisis.org 

«Складно давати рекомендації громаді, яка перебуває в умовах війни. Проте я завжди раджу зосереджуватися насамперед на заходах, спрямованих на підтримку людей. Усе інше має бути доповненням до цих пріоритетів — важливим та ефективним, але все ж доповненням», — підкреслює Роберт Жарковський.

Повернення жителів/ьок громади, які виїхали, за словами Тараса Рашкевича, залежить від трьох чинників.

«Перший чинник — це школи і дошкільні навчальні заклади для дітей та медичні заклади, де можна отримати першу медичну допомогу. Другий — житло. Третій — робочі місця, можливості для створення і розвитку бізнесу. Якщо немає якісних освітніх, культурних і медичних послуг, або немає можливості працювати, люди не повернуться», — пояснює Тарас Рашкевич.

Широкий погляд на можливості

Основний напрям економічного розвитку громади — сільське господарство. Роберт Жарковський радить поєднати його з малим підприємництвом і переробкою та створити для молоді простір, де вона зможе реалізовувати власні невеликі проєкти. Тарас Рашкевич також говорить про потенціал переробки сільськогосподарської сировини та крафтове виробництво малих підприємств.

Обидва експерти згадують як перевагу громади — наявність залізничних станцій. Хоча зараз вони зруйновані, їхнє відновлення дозволить формувати та перевозити великі партії агропродукції по Україні та за кордон. Це — спільний інтерес Калинівської та Великоолександрівської громади — іншої громади, якій МПР допомогла з розробкою стратегії. Тож експерти радять громадам разом домагатися будівництва якісних автомобільних доріг вздовж залізничних коридорів і транспортно-логістичних вузлів.

«Розвиток такої інфраструктури відповідає спільним економічним інтересам громад, оскільки сприятиме покращенню транспортної доступності, розвитку місцевого виробництва та розширенню можливостей збуту продукції», — пояснює Роберт Жарковський.

Зі слів експерта, подібний підхід до співробітництва доцільно застосовувати й у сфері надання комунальних послуг, особливо тих, що потребують значних фінансових витрат.

«Громади можуть спільно організовувати збирання та вивезення побутових відходів, а також користуватися спільною інфраструктурою для їхнього перероблення та захоронення, зокрема полігонами побутових відходів. Об’єднання ресурсів і спільне використання інфраструктури дозволить ефективніше вирішувати завдання, які складно або економічно невигідно реалізовувати кожній громаді окремо, оптимізувати витрати та підвищувати якість послуг для мешканців», — наголошує Роберт Жарковський.

Загалом експерт підштовхує Калинівську та Великоолександрівську громади до позиціонування себе як двох громад-партнерів. Адже співпраця та взаємодоповнюваність можуть створювати значно кращі умови для розвитку кожної території.

Села Калинівської громади в майбутньому, після очищення річки Інгулець від мін та інших вибухонебезпечних предметів, могли б розвивати рекреаційний напрям. Ще один поки що не використаний ресурс — історія краю.

«Громада має цікаву історичну спадщину. Тут у 1920-х роках був один із перших національних єврейських районів і жителі тоді Херсонського повіту отримували суттєву допомогу від іноземних філантропічних організацій. Якби сьогодні вдалося відновити зв’язки з єврейським народом, це відкрило б громаді нові можливості для зростання», — розповідає Тарас Рашкевич.

Дійсно, у громаді збереглися приміщення синагоги, єврейські кладовища та декілька інших об’єктів єврейської культурної спадщини. Говорити про конкретні проєкти у цьому напрямі рано, однак принаймні ідея облаштування історично-туристичного маршруту вже обговорюється.

Перспектива міжнародної співпраці

У Калинівській громаді розвинена соціальна сфера, і вона може стати прикладом якісної підтримки людей в умовах кризи для інших громад, причому не тільки в Україні, але й за кордоном. Зокрема, Роберт Жарковський бачить потенціал в обміні досвідом із польськими гмінами.

«Польські органи місцевого самоврядування мають значний досвід створення та організації роботи центрів соціальних послуг (Centra Usług Społecznych), підтримки людей старшого віку та осіб з інвалідністю, формування місцевої політики щодо цих категорій населення, організації відповідних послуг і залучення до їх надання різних установ та організацій. Цей досвід міг би бути корисним для Калинівської громади. Водночас польським партнерам було б цікаво ознайомитися з українськими практиками організації соціальної підтримки в умовах війни та обмежених ресурсів», — пояснює Роберт Жарковський.

Експерт наголошує на тому, що українські громади повинні шукати за кордоном саме партнерів, а не надавачів допомоги. Зокрема, актуальним є партнерство у сфері кризового реагування. Приміром, у Польщі, як і в багатьох інших країнах Європи, нині зростає інтерес до практичного досвіду українських громад, які змушені щодня працювати в умовах війни.

«Питання кризової готовності та цивільного захисту зараз набувають особливої ваги в Польщі. На ці напрями спрямовуються значні фінансові ресурси, зокрема для посилення спроможності гмін реагувати на надзвичайні ситуації. Це — напрям, у якому українські громади можуть виступати не лише отримувачами підтримки, а й повноцінними партнерами, здатними передавати власні знання та практичні рішення».

Експерт вважає перспективною і українсько-польську співпрацю між закладами культури та громадськими організаціями. Адже галузеві контакти часто стають основою для подальшого розвитку партнерства між органами місцевого самоврядування.

Документ, що працює на результат

На переконання Дмитра Відінєя, напрацьована стратегія дозволяє вирішити три ключові завдання: 

• визначити пріоритетні напрями розвитку громади, 
• перейти від точкового реагування на поточні проблеми до планування довгострокового соціально-економічного та культурного відновлення,
• раціонально спрямувати наявні фінансові, матеріальні, людські ресурси громади на реалізацію найважливіших проєктів.

Тепер необхідно визначити послідовність реалізації запланованих заходів залежно від безпекової ситуації та доступних ресурсів. Залучати додаткові ресурси громаді могли б допомогти організації громадянського суспільства, яких тут поки що немає.

«Під час обох візитів я закликав ініціювати створення місцевої організації. Це потребує часу, але було б корисно, бо стимулює активність мешканців і дає їм розуміння, що від них багато залежить», — наголошує Тарас Рашкевич.

Проєктна менеджерка МПР Світлана Сельдіна

«Особливу увагу у стратегії Калинівської громади ми приділили освіті, можливостям для дітей і молоді, зайнятості населення та відновленню економічної активності. Стратегія також передбачає розвиток місцевого самоврядування, участі жителів і спроможності громади реагувати на безпекові та соціально-економічні виклики», — підсумовує роботу проєктна менеджерка Мережі правового розвитку Світлана Сельдіна.

Наскільки громада та експерти були далекоглядними у визначенні стратегічних цілей та наскільки вдасться реалізувати заплановані проєкти, покажуть встановлені індикатори ефективності. Розробники впевнені в якості документа, що відповідає чинному законодавству й відображає потенціал громади. Водночас стовідсоткове виконання всіх індикаторів не є їхньою ціллю.

«Стратегія — це не документ, а постійний, циклічний процес, який реалізує команда, що з кожним роком професійно зростає, накопичує досвід і вдосконалює свої компетентності. Головним результатом цієї роботи має стати реальне покращення якості життя мешканців громади», — підсумовує Роберт Жарковський.

Матеріал підготувала Мережа правового розвитку в співпраці з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки уряду Великої Британії в межах проєкту HAVEN — Humanitarian Action through Volunteers, Enablers, and Networks (Гуманітарне реагування через волонтерів, посередників та мережі). 

Думки, висловлені експертами/ками, належать їм самим та не відображають думок організацій або донора.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.