Члени Мережі правового розвитку взяли участь у тренінгу “Розвиток громадських центрів сприяння доступу до правосуддя в Україні”

Автор: Денис Губашов, комунікаційний менеджер ГС “Мережа правового розвитку”. За матеріалами Програми USAID “Нове Правосуддя”.

11-13 вересня у Києві пройшов триденний тренінг з розвитку громадських центрів сприяння доступу до правосуддя (ГЦП) в Україні, організований Програмою USAID «Нове правосуддя». Його метою було зміцнити організаційну спроможність існуючих центрів, а також допомогти іншим зацікавленим неурядовим організаціям, судам та органам місцевого самоврядування проаналізувати свої можливості і створити ГЦП у своїх громадах.

Навчальна програма тренінгу була розроблена спільно з Центром судових інновацій (ЦСІ) з Нью-Йорка та Громадського центру сприяння доступу до правосуддя громади Ред Хук з Брукліна.

Керівник Програми USAID «Нове правосуддя» Девід Вон наголосив, що доступ до правосуддя є запорукою довіри громадян до суду, і саме тому у Програмі «Нове правосуддя» виникла ідея створити в Україні громадські центри сприяння доступу до правосуддя.

Керівник Програми USAID «Нове правосуддя» Девід Вон.

Участь у заході взяли представники Громадського центру сприяння доступу до правосуддя, створеного за підтримки USAID у Чугуєві Харківської області при громадській організації “Чугуївська правозахисна група”, яка є членом Мережі правового розвитку (МПР); ГО “Чернігівський громадський комітет захисту прав людини”, також члена МПР;  Татарбунарського офісу Мережі, що діє за підтримки Одеської обласної організації “Комітет виборців України”; співробітники виконавчої дирекції Мережі. Всі вони ознайомилися з кращим міжнародним досвідом щодо методів вивчення правових потреб громади, розробки і втілення стратегічних планів із залученням громадськості і волонтерів до своїх ініціатив, а також вимірювання ефективності роботи Громадського центру сприяння доступу до правосуддя.

Зокрема  розглянули блок про “Оцінку потреб громади”. Метою оцінювання таких потреб є необхідність:

  • ретельно з’ясувати, у чому саме полягають проблеми;
  • розробити дієві програми та якнайкраще використати ресурси;
  • провести інформаційно-роз’яснювальну роботу серед членів громади;
  • “навести мости” між системою правосуддя і тими, кого вона обслуговує;
  • заручитися підтримкою з боку зацікавлених осіб;
  • зібрати первинні дані.

Завдяки проведенню оцінки потреб громади можна досягти успіхів у розумінні своєї клієнтської аудиторії, залучити представників громади до розвитку її спроможності. 

Також на тренінгу розглянули тему проектного дизайну, в рамках якої учасники зосередилися на механізмі розробки проекту, аналізу вхідних даних, прогнозування очікуваних результатів та оцінки потенційних ризиків. Розглянули  і важливий моральний аспект “процесуального правосуддя” – правосуддя, яке засноване на визнанні справедливості пов’язаних з розглядом справи судових процедур та особистого ставлення на противагу до розподільної справедливості, яка стосується результату розгляду справи на принципі “виграв” чи “програв”. 

Також проаналізували методи залучення та мотивації волонтерів до своєї діяльності. В цьому блоці розкрили різницю між управлінням волонтерами, яке є систематичним процесом роботи через волонтерів та у співпраці з ними для досягнення цілей організації, залученні волонтерів – тобто стратегії, що зміцнює організаційну спроможність шляхом співпраці між штатними працівниками та волонтерами.

Наприкінці другого дня на тренінгу розглянули питання “сталості” (сталого розвитку) у діяльності організації як одного з ключових аспектів. Особливу увагу зосередили на необхідності враховувати аспекти сталого розвитку у стратегічних документах організації. Сталість – здатність організації підтримувати свою життєдіяльність у довгостроковій перспективі, продовжуючи виконувати свою місію. Для українських громадських організацій, які сильно залежать від грантового фінансування, питання сталого розвитку та розробки декількох стратегій є ключовим аспектом, який дозволяє їм проводити свою діяльність протягом багатьох років незалежно від пріоритетів донорів. Таким чином саме філософія сталого розвитку повинна бути визначальним фактором під час розробки стратегічних планів організації.

Третій день розпочався зі стратегічно важливого питання для організацій, які працюють у сфері надання правової допомоги, а саме оцінки правових потреб громадян. Зокрема на прикладі громад Краун Хайтс та Бед Стай (США) розглянули способи отримання відповідей на питання:  

  • Які найбільш поширені потреби, з якими стикаються члени громади? 
  • Як члени громади наразі задовольняють свої правові потреби, якщо це взагалі відбувається? 
  • Які наявні ресурси є в громаді для задоволення її правових потреб?

Також третього дня тренінгу торкнулися теми досудового врегулювання спорів а саме: медіації, арбітражу, врегулювання через переговори, групового обговорення представниками громади, примирення.

На фото: Наталя Кулікова – регіональна координаторка Північного регіону Мережі правового розвитку (третя ліворуч), Вікторія Ільчишена – регіональна координаторка Західного регіону Мережі правового розвитку (друга праворуч).

На питанні досудовго врегулювання спорів хотілося би більше зосередитися, адже це питання є дуже актуальним для перевантаженої судової системи України. Зокрема Перший громадський центр правосуддя на Харківщині при громадській організації “Чугуївська правозахисна група” активно використовує методи досудової медіації у сімейних справах, що дозволяє не лише отримати більш швидке рішення, але і зменшити навантаження на суди, завадити конфлікту та конфронтації між сторонами.

Медіація – формальний метод, за допомоги якого сторони спору все ж таки утримують контроль над процесом вирішення спору. Безсторонній медіатор допомагає сторонам досягти взаємно прийнятного рішення. Сторони контролюють предмет обговорення та будь-яку домовленість між собою. Зазвичай переговори починаються з того, що кожна сторона висловлює свій погляд на ситуацію, що склалася. Медіатор вислуховує сторони і допомагає їм чітко визначити питання, що потребують вирішення, пропонує можливі варіанти рішення і допомагає сторонам сформувати прийнятне для них рішення.

Залежно від потреб сторін, медіація може здійснюватися у таких формах:

  • Пряма медіація: сторони спору спілкуються між собою напряму.
  • Човникова медіація: медіатор просторово розділяє сторони й окремо інформує кожну сторону про пропозицію іншої сторони, допомагаючи їм таким чином врегулювати спір.
  • Фасилітаційна медіація: медіатор допомагає сторонам спілкуватися напряму.
  • Оцінювальна медіація: медіатор оцінює претензії сторін по суті в ході окремих зустрічей зі сторонами і пропонує умови врегулювання спору.

Також розглянули непритаманні українській судовій системі (у цивільних справах) методи арбітражу та переговорів фасилітованих суддєю. 

Людмила Савченко – менеджерка з організаційного розвитку Мережі (в центрі).

Арбітраж – найбільш формальний метод АВС. Сторони спору не беруть участі у прийнятті рішення. Арбітр заслуховує аргументи і свідчення кожної сторони і сам визначає, як вирішити спір. Процес арбітражу є менш формальним за судовий, правила збирання і представлення доказів є менш суворими. Кожна сторона має можливість представити свої докази й аргументи під час слухання, і яка б то не була фасилітація обговорення відсутня. 

Арбітраж може бути обов’язковим та необов’язковим. Обов’язковий арбітраж означає, що сторони відмовилися від свого права на розгляд спору в суді та погодилися визнати рішення арбітра як остаточне, тобто як таке, що не підлягає оскарженню. Якщо укладений сторонами договір містить положення про обов’язковий арбітраж, то спір між сторонами має вирішуватися шляхом арбітражу, але не може вирішуватися у судовому порядку.

Необов’язковий арбітраж означає, що сторони мають право вимагати вирішення спору в судовому порядку, якщо вони не визнають рішення арбітра. Деякі суди стягують плату або штрафи, якщо рішення суду не є для позивача сприятливішим за рішення арбітра. Необов’язковий арбітраж стає все менш поширеним.

Врегулювання спору шляхом переговорів на розсуд судді може бути добровільним або обов’язковим. Сторони зустрічаються з суддею чи уповноваженою на це особою, щоб обговорити можливий варіант врегулювання спору. Суддя не приймає рішення, а допомагає сторонам оцінити сильні й слабкі сторони свого бачення ситуації.

На тренінгу також розглянули врегулювання спору шляхом групового обговорення у громаді, тобто добровільне групове обговорення із залученням всіх осіб або їхніх представників, причетних до спору, події, правопорушення.

Особливо увагу учасники зосередили на принципі відновного правосуддя – відновлення стану, у якому перебував потерпілий до вчинення правопорушення, мирним шляхом та повноцінна участь у цьому процесі всіх причетних до справи осіб.

Загалом цей триденний тренінг приніс багато користі для працівників Першого громадського центру правосуддя на Харківщині, дав змогу отримати цінний досвід досудового врегулювання конфліктів та познайомитись із аспектами роботи Громадських центрів правосуддя колег із Сполучених штатів.

 

Інші новини Першого громадського центру правосуддя на Харківщині: 

Практичні аспекти розвитку “Першого громадського центру правосуддя на Харківщині. 

Перший Громадський центр правосуддя на Харківщині – набирає обертів

Презентація перших 100 днів діяльності Громадського центру правосуддя на Харківщин

Перший громадський центр правосуддя на Харківщині офіційно відкрито

Громадські центри сприяння доступу до правосуддя (ГЦП) – це нова для України модель співпраці між cудовою владою, сектором юстиції та громадськістю, яка успішно реалізовується в багатьох країнах. Такі центри можуть надавати громадянам комплекс послуг, серед яких правова допомога, альтернативне вирішення спорів, громадська просвіта та інше, вони також підтримують ініціативи громадян щодо вдосконалення функціонування судів та інших державних установ сектору юстиції, розширення доступу до правосуддя, вирішення таких проблем громади, як прояви вуличної злочинності та домашнього насильства, торгівля людьми та ін. ГЦП сприяють підвищенню довіри громадян до судової влади та впевненості в ній через надання широких можливостей співпраці судів, суддів та працівників судової системи з представниками громад.

Ця публікація була здійснена за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя».

Погляди авторів, викладені у цьому виданні, не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Знайшли своє рiшення? Допоможiть iншим!

Надрукуйте постер

Роздрукуйте та розмiстiть на дошцi оголошень у своєму под’їздi постер Мережi

Станьте волонтером

Станьте волонтером та допомогайте знаходити рiшення проблем iншим

Потрiбна консультацiя?

Онлайн

Поставте питання, i один з експертiв Мережi надасть вiдповiдь.
Графік роботи чату: з 10:00 до 16:00 у будні дні (обідня перерва з 13:00 до 14:00).

В офiсi

Знайдiть найближчу приймальню у своєму мiстi та запишiться на консультацiю.

Приєднатися

Ми завжди відкриті для спроможних організацій та активних особистостей, які поділяють наші місію, бачення та цінності і готові долучитися до їх реалізації.

Підтримати

Ми робимо правову допомогу доступною. Ми посилюємо спроможність громад та допомагаємо їм розвиватися. Підтримайте нас у цій роботі.

Повідомити про помилку

×