facebook
Потрібна юридична консультація? Наш юрист надасть її безкоштовно

Українська юристка вирвалася з окупації до Норвегії – і тепер допомагає врятуватися землякам

Автор: Олена Орлова/Мережа правового розвитку

Ризикуючи життям, подолавши 4 країни, українська юристка змогла вивезти родину з тимчасово окупованої території через росію в Норвегію. Тепер вона консультує співвітчизників – і тих, які залишилися в небезпеці, і тих, які вже переїхали до цієї скандинавської країни. Своєю історією евакуації та адаптації правниця поділилася з Мережею правового розвитку – сподівається, що її досвід допоможе, а, можливо, і врятує земляків. 

Місто, в якому мешкала Анна Сапко*, бойових дій з початку повномасштабного вторгнення рф не зазнало – воно опинилося  в «сірій зоні». Співробітники організації, в якій працює юристка, продовжували надавати людям правову допомогу в умовах воєнного стану. Але в середині березня в місто «завезли» представників так званої «ЛНР», хоча на території громади продовжувала працювати українська влада.

  • Окупанти зайняли офіс нашої організації, – розповідає юристка. – Через 2 тижні стало зрозуміло, що це може бути надовго, ситуація загострювалася. В місті почалися а-ля 90-ті: торгівля з капотів машин, російські товари, ризик того, що почнуть вилучати документи. Ми з родиною вирішили їхати…

До евакуації Сапків спонукало й майбутнє дитини – навчальний рік перервався, перспектив щодо навчання в місті не було. При цьому виїхати тоді можливо було тільки через кордон з росією.

  • Зараз із нашого міста на підконтрольну уряду України територію – один шлях, через який чоловіків не пропускають, а жінки з дітьми та старі люди пробують вибратися, хоча там і стріляють. На той же час варіантів кудись виїхати взагалі не було – тільки через рф, – пояснює жінка. – Страшно було, звісно. Інформації було мало. Щодня люди виїжджали, як могли. Ми вирішили робити це на свій страх і ризик… Перед виїздом назбирали інформації від тих, хто виїхав. Всі радили перетинати кордон пішки, не на авто. Увечері 6 квітня ми перейшли зруйнований, точніше, підірваний місток через нашу річку і поїхали з ночівлею до рідних у село, де не було блокпостів… Близько шостої ранку ми були на кордоні…

«У моєму телефоні знайшли номер співробітника СБУ»

За словами Анни, як такого офіційного пункту перетину кордону з української сторони на той час вже не було, залишилися якісь пусті вагончики, адмінбудівлі… На стороні рф стояв лише намет від дощу і автомобільна черга 5-7 км завдовжки.  Люди чекали просто неба по 3-5 днів, деякі ночували у місцевих за гроші, купували їжу, бо своя скінчилася. Родина Сапків простояла близько 6 годин, поки їх не запросили до пункту перетину. Забрали документи. Сім’я проходила по внутрішніх українських паспортах. Всіх чоловіків викликали на співбесіду.

  • Як я припускаю, це були працівники ФСБ, хоча вони не представлялися. Зрозуміло було по питаннях. Питали, хто ми, чим займаємося… Була й одна тривожна ситуація, – згадує Анна. – У моєму телефоні знайшли номер співробітника СБУ – я колись його консультувала з земельних питань. Хоча я попередньо цей номер видалила, вони все одно якось вирахували, що ми спілкувалися, не знаю як. Було дуже багато питань з цього приводу. І ще один контакт у мене знайшли, співробітника суду. І хоча він був у мене  підписаний по-іншому, вони якось за номером дізналися. Допит тривав хвилин 30-35Згодом таки відпустили…

Знаю, що людей, які переходили взагалі без телефонів або з зовсім «чистими» телефонами, взагалі не пропускали. У всіх перевіряли сторінки в соцмережах, на кого підписаний – все це рекомендую видаляти, історію браузера чистити… Певних критеріїв «відбору» не було, але по настрою могли не пропустити будь-кого без пояснення причин. Втім, насилля стосовно особисто нас не було.

Далі  у маршруті Сапків були Бєлгород і Москва. До кордону з Литвою рухалися на таксі, потім автобусом. І знову на стороні рф – турнікети, перевірки документів, питання від ФСБ-шників про особу, мету переміщення, сканування речей. Декількох біженців того дня не пропустили, знову ж таки, без пояснення причин.

Литва-Польща-Норвегія

Литовський кордон перетнули швидко. Тут родині, на відміну від російських прикордонників, навіть «пробачили» протермінований закордонний паспорт дитини.

  • Коли їхали територією росії, то не надто приємні спогади. Нічого поганого не трапилося, й на тому дякуємо Богу, – говорить жінка. – Найбільше вразила різниця між росією і Литвою. Люди передусім. Їхня відкритість, позитивність, людяність.  Порівняння на користь литовців, звісно.  

Через Литву родина доїхала до Варшави, де пару тижнів перепочила у знайомих. Прийом у Польщі теж згадують як дуже теплий. Тільки-но українці виходили з автовокзалу, їх одразу зустрічали волонтери, допомагали зорієнтуватися з потягом, цілодобово роздавали гарячі обіди, чай, в наметах можна було перепочити перед подальшою дорогою. Для дітей і жінок громадський і залізничний транспорт був безкоштовним.
За час перебування у Польщі Сапки обдумали свій подальший шлях, зібрали інформацію і обрали країною прихистку Норвегію.

  • Їхали автобусом, оскільки у дитини був прострочений закордонний паспорт, та ще й везли з собою кота… У Норвегію ми заїхали 2 травня. Тут нас одразу направили в табір біженців, де і зареєстрували. Процедура нескладна: заповнили форму за допомоги планшета – звідки приїхали, які кордони перетинали та інше. Взяли відбитки пальців, зробили фото і видали тимчасове посвідчення особи, яка просить прихистку, – пояснює юристка.

У таборі родина провела 8 днів, потім Сапкам допомогли підшукали тимчасове житло. Рішення про отримання прихистку сім’я отримала 11 травня. Це доволі швидко, уточнює Анна – нерідко людям доводиться чекати на документи близько двох місяців.

  • Норвегія дуже здивувала нас своїм ставленням. Приємно здивувала, – ділиться враженнями наша співбесідниця. – Тут одразу нас взяли під опіку, забезпечили їжею, житлом, причому на достатньо комфортних умовах. І далі «ведуть» соцпрограмою, допомагають інтегруватися, зацікавлені в цьому, знайомлять зі своїм життям для скорішої нашої адаптації.

У нашому офісі зараз живуть «лнр-івці»

На сьогодні Анна зв’язку з колегами зі своєї організації  не має. Іноді тим, хто залишився на окупованій території рідного міста, вдається вийти на супутниковий зв’язок, але з колегами поки що сконтактувати так і не вдалося.

  • У нашому офісі зараз живуть «лнр-івці». Вести якусь правову діяльність там зараз складно в принципі. Державні органи не можуть функціонувати через відсутність інтернету. Зв’язки з підконтрольною уряду України територією наразі навряд чи можливі, – із жалем констатує юристка.

Правова допомога українцям за кордоном вкрай необхідна

Однак Анна продовжує надавати правову допомогу – тепер уже в Норвегії. Активно спілкується у Телеграм-чаті з українцями, які теж евакуювалися або планують це зробити, вивчає їхні потреби, розповідає про свій досвід евакуації.

  • Люди з України питають, як вибиралися, як придбати квитки (це теж доволі складно), про маршрут від кордону, вартість проїзду, поточних витрат… – уточнює юристка. Нещодавно от троє відписалися, що перетнули кордон – щасливі, що врятувалися, дякували, – радіє юристка.

У Норвегії правниця моніторить профільні групи та чати, консультує щодо реєстрації та перебування у цій країні. Люди безперервно звертаються з безліччю питань. Чи можна на авто? А з тваринами? Які умови в Норвегії для українців? Куди звертатися по приїзду? Який розмір соцвиплат? Питань багато – і гуманітарних, і соціальних. Зокрема звертаються мешканці таборів для біженців.

  • Лише за останні два тижні отримала понад 10 звернень щодо виїзду до країн ЄС з тимчасово окупованої території України. Надаю інформацію щодо логістики, вартості, часто питають про перетин кордону з Кримом, були також звернення щодо оформлення опіки, отримання копій судових рішень та інші, – ділиться Анна.

І додає, що дуже багато наших співвітчизників – і які залишаються в окупації, і які вже подолали цей тяжкий шлях – здебільшого розгублені, дезорієнтовані, а питань на місці виникає дуже багато. Тому і правова допомога, і людська підтримка українцям за кордоном вкрай необхідна**.

*Персональні дані  змінені з міркувань безпеки. 

**З інформацією щодо умов перебування українців у Норвегії ви можете познайомитися у юридичних консультаціях на нашому сайті:

1. Українці в Норвегії: що таке колективний захист і як його отримати

2. Українці в Норвегії: медична допомога шукачам притулку та біженцям

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Знайшли своє рiшення? Допоможiть iншим!

Надрукуйте постер

Роздрукуйте та розмiстiть на дошцi оголошень у своєму под’їздi постер Мережi

Станьте волонтером

Станьте волонтером та допомогайте знаходити рiшення проблем iншим

Потрiбна консультацiя?

Онлайн

Поставте питання, i один з експертiв Мережi надасть вiдповiдь.
Графік роботи чату: з 10:00 до 16:00
щодня
(обідня перерва з 13:00 до 14:00).

В офiсi

Знайдiть найближчу приймальню у своєму мiстi та запишiться на консультацiю.

connect

Приєднатися

Ми завжди відкриті для спроможних організацій та активних особистостей, які поділяють наші місію, бачення та цінності і готові долучитися до їх реалізації.

support

Підтримати

Ми робимо правову допомогу доступною. Ми посилюємо спроможність громад та допомагаємо їм розвиватися. Підтримайте нас у цій роботі.

Повідомити про помилку

×